Щоденник Моє особисте дно

  • Автор теми Автор теми Neobratimost
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 12
  • Перегляди Перегляди 847

Neobratimost

Читач
Реєстрація
9 Лют 2024
Дописи
1
Реакції
0
Бали
1
Neobratimost не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Історія моя почалася в далекому 2006 році. Перший раз я потрапила в ігровий зал разом із чоловіком. Він наполягав,і після 20-ти хвилинної суперечки ми зайшли. Якби повернути час назад...я би ніколи не зайшла. Він закинув у автомат 20 гривень,і на моїх очах виграв 260 . В мене була зарплата заробітна плата в той час 250 гривень на тиждень. І це стало моїм початком. Затягнуло одразу і надовго. Я програвала все що заробляла. Мене не зупиняло навіть те,що є дитина. Я вважаю це повною деградацію,коли ти ні про що думати не можеш,ти деградуешь як особистість,як жінка,як мати. В ці відчуття,коли ідеш додому з ігрової зали з пустими карманами,а дитині на завтра в школу немає що дати із собою на буфет,на булочку.
Я вдарилася в цьому 4 роки,поки не зрозуміла,що я сама і є це дно. Чоловік не схотів мінятися і боротися із цим разом. Тому після двох років боротьби за життя і сім'ю я розлучилася,повернулася до батьків. Мене врятувало те,що на той момент весь ігорний бізнес на Україні був закритий,принаймі ігрові зали. Все було закрито. Певний час. Але мені цього часу вистачило щоб вибратися і забути як страшний сон. І ось зараз 2024,я знову в це влізла,почалося з маленького,коли 100 гривень закину,коли 200. А потім понесло. Онлайни,ігра. МФО. Маю борги. Відкрилася чоловіку. Засудження не було,сказав що все допоможе вирішити. Вніс мої данні до реєстру,щоб я не змогла більше заходити в жодне казіно. Я не можу передати словами,який груз впав з моїх плечей. До цього втратила апетит,сон...нормальне життя.
 
Історія моя почалася в далекому 2006 році. Перший раз я потрапила в ігровий зал разом із чоловіком. Він наполягав,і після 20-ти хвилинної суперечки ми зайшли. Якби повернути час назад...я би ніколи не зайшла. Він закинув у автомат 20 гривень,і на моїх очах виграв 260 . В мене була зарплата заробітна плата в той час 250 гривень на тиждень. І це стало моїм початком. Затягнуло одразу і надовго. Я програвала все що заробляла. Мене не зупиняло навіть те,що є дитина. Я вважаю це повною деградацію,коли ти ні про що думати не можеш,ти деградуешь як особистість,як жінка,як мати. В ці відчуття,коли ідеш додому з ігрової зали з пустими карманами,а дитині на завтра в школу немає що дати із собою на буфет,на булочку.
Я вдарилася в цьому 4 роки,поки не зрозуміла,що я сама і є це дно. Чоловік не схотів мінятися і боротися із цим разом. Тому після двох років боротьби за життя і сім'ю я розлучилася,повернулася до батьків. Мене врятувало те,що на той момент весь ігорний бізнес на Україні був закритий,принаймі ігрові зали. Все було закрито. Певний час. Але мені цього часу вистачило щоб вибратися і забути як страшний сон. І ось зараз 2024,я знову в це влізла,почалося з маленького,коли 100 гривень закину,коли 200. А потім понесло. Онлайни,ігра. МФО. Маю борги. Відкрилася чоловіку. Засудження не було,сказав що все допоможе вирішити. Вніс мої данні до реєстру,щоб я не змогла більше заходити в жодне казіно. Я не можу передати словами,який груз впав з моїх плечей. До цього втратила апетит,сон...нормальне життя.
Не переживайте ви не одна така, у мене схожа ситуація але мені 22 роки, теж подав заяву в Краіл, теж заблокували, я вам скажу так, лудоманія буде завжди, її потрібно притупляти, подумайте що карще цих 1000-3000 грн, купити щось собі або дитині, томущо казино воно і є казино…
 
Історія моя почалася в далекому 2006 році. Перший раз я потрапила в ігровий зал разом із чоловіком. Він наполягав,і після 20-ти хвилинної суперечки ми зайшли. Якби повернути час назад...я би ніколи не зайшла. Він закинув у автомат 20 гривень,і на моїх очах виграв 260 . В мене була зарплата заробітна плата в той час 250 гривень на тиждень. І це стало моїм початком. Затягнуло одразу і надовго. Я програвала все що заробляла. Мене не зупиняло навіть те,що є дитина. Я вважаю це повною деградацію,коли ти ні про що думати не можеш,ти деградуешь як особистість,як жінка,як мати. В ці відчуття,коли ідеш додому з ігрової зали з пустими карманами,а дитині на завтра в школу немає що дати із собою на буфет,на булочку.
Я вдарилася в цьому 4 роки,поки не зрозуміла,що я сама і є це дно. Чоловік не схотів мінятися і боротися із цим разом. Тому після двох років боротьби за життя і сім'ю я розлучилася,повернулася до батьків. Мене врятувало те,що на той момент весь ігорний бізнес на Україні був закритий,принаймі ігрові зали. Все було закрито. Певний час. Але мені цього часу вистачило щоб вибратися і забути як страшний сон. І ось зараз 2024,я знову в це влізла,почалося з маленького,коли 100 гривень закину,коли 200. А потім понесло. Онлайни,ігра. МФО. Маю борги. Відкрилася чоловіку. Засудження не було,сказав що все допоможе вирішити. Вніс мої данні до реєстру,щоб я не змогла більше заходити в жодне казіно. Я не можу передати словами,який груз впав з моїх плечей. До цього втратила апетит,сон...нормальне життя.
а чоловік інший вже?
 
Історія моя почалася в далекому 2006 році. Перший раз я потрапила в ігровий зал разом із чоловіком. Він наполягав,і після 20-ти хвилинної суперечки ми зайшли. Якби повернути час назад...я би ніколи не зайшла. Він закинув у автомат 20 гривень,і на моїх очах виграв 260 . В мене була зарплата заробітна плата в той час 250 гривень на тиждень. І це стало моїм початком. Затягнуло одразу і надовго. Я програвала все що заробляла. Мене не зупиняло навіть те,що є дитина. Я вважаю це повною деградацію,коли ти ні про що думати не можеш,ти деградуешь як особистість,як жінка,як мати. В ці відчуття,коли ідеш додому з ігрової зали з пустими карманами,а дитині на завтра в школу немає що дати із собою на буфет,на булочку.
Я вдарилася в цьому 4 роки,поки не зрозуміла,що я сама і є це дно. Чоловік не схотів мінятися і боротися із цим разом. Тому після двох років боротьби за життя і сім'ю я розлучилася,повернулася до батьків. Мене врятувало те,що на той момент весь ігорний бізнес на Україні був закритий,принаймі ігрові зали. Все було закрито. Певний час. Але мені цього часу вистачило щоб вибратися і забути як страшний сон. І ось зараз 2024,я знову в це влізла,почалося з маленького,коли 100 гривень закину,коли 200. А потім понесло. Онлайни,ігра. МФО. Маю борги. Відкрилася чоловіку. Засудження не було,сказав що все допоможе вирішити. Вніс мої данні до реєстру,щоб я не змогла більше заходити в жодне казіно. Я не можу передати словами,який груз впав з моїх плечей. До цього втратила апетит,сон...нормальне життя.
По-перше - ви розповіли про свої проблеми - це вже не аби яке досягнення 💪. Це суперважливо - розуміти проблему і не тримати в собі.
По-друге - у вас є підтримка близької людини - це вже вирішення 90% проблем
З МФО простіше справитись ніж з ігроманією - все написано на форумі.
Чекайте гарні пропозиціі. А поки чекайте - трішки розберіться з залежністю.
Тут на форумі і взагалі в Інтернеті не шукайте рецептів - тільки до спеціалістів.
 
Також звертайтесь в МФО, щоб вас внесли в чорні списки. Причину не приховуйте.
 
Звісно. Проблеми з цим тільки у ШвидкоГроші, онлайн не роблять, треба йти у відділення.
Решта одразу... А ще деякі просять "заяву на ел. пошту". Тільки тоді блокують.
 
Також звертайтесь в МФО, щоб вас внесли в чорні списки. Причину не приховуйте.
А можна мені теж зразок заяви? Це на ім'я юридичного керівника юридичного відділу юридичного департаменту чи на директора?
 
Останнє редагування:
А можна мені теж зразок заяви? Це на ім'я юридичного керівника юридичного відділу юридичного департаменту чи на директора?
Можна лише ТОВ. І в довільній формі. Взагалі достатньо подзвонити в сапорт. Лише одна МФО просила ту заяву, решта через сапорт і блокувала
 
Можна лише ТОВ. І в довільній формі. Взагалі достатньо подзвонити в сапорт. Лише одна МФО просила ту заяву, решта через сапорт і блокувала
Ні, я щось саппорту не дуже довіряю, потрібен паперовий варіант завжди. Ну щоб собі мати оцього. Не можу здогадатись, приблизно: шановний ТОВ, прошу внести мене в чорний список.І підпис?
 
Назад
Угорі