Суд без окремої позовної вимоги споживача може застосувати такий спосіб коригування процентів за користування кредитом, як тлумачення умов договору, якщо вони є нечіткими або двозначними. Натомість визнати умову договору недійсною, змінити її та на цій підставі самостійно зменшити розмір процентів без відповідної позовної вимоги споживача суд не може.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
У справі, що переглядалася, позичальник отримав у фінансової установи кредит у розмірі 4800 грн. У заяві-анкеті, яка була додатком до договору, зазначалося, що він має сплатити 1440 грн процентів. Водночас інші положення договору передбачали збільшення процентної ставки залежно від тривалості користування кредитом. Унаслідок цього кредитор просив стягнути загалом 57 834,72 грн, з яких понад 53 тис. грн становили проценти.
Суд першої інстанції стягнув 4800 грн заборгованості за тілом кредиту та 1440 грн процентів. Апеляційний суд натомість задовольнив вимоги кредитора про стягнення процентів у повному обсязі.
ОП КЦС ВС зазначила, що при виникненні спорів як еx ante, так і еx post контроль за договірними умовами і використання договору в цілому (хоча парламент конструює ті чи інші імперативні приватно-правові норми) здійснює суд.
Об’єднана палата звернула увагу, що положення договору та заяви-анкети передбачали різні підходи до визначення розміру процентів. За таких обставин при вирішенні спору суд має тлумачити зміст договору, а нечіткі або двозначні його положення відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» тлумачаться на користь споживача.
Це пов’язано з тим, що тлумачення правочину – це з’ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
З огляду на це стягненню підлягали проценти в розмірі 1440 грн.
ОП КЦС ВС відступила від правового висновку, викладеного раніше КЦС ВС. У постанові КЦС ВС було сформульовано підхід, за яким при вирішенні вимоги про стягнення кредитної заборгованості суд мав оцінювати, чи не є нараховані проценти непропорційно великими та чи відповідають вони засадам справедливості, добросовісності й розумності, навіть за відсутності окремої вимоги споживача про оспорення відповідних умов договору.
ОП КЦС ВС уточнила, що за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови суд не може без позовної вимоги споживача визнати умову договору недійсною, змінити договір і на цій підставі самостійно зменшити розмір процентів. Водночас це не перешкоджає суду без окремої вимоги тлумачити нечіткі або двозначні положення договору на користь споживача.
Також ОП КЦС ВС зазначила, що встановлені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, обмеження максимальної денної процентної ставки не поширюються на договір, укладений у 2021 році, якщо строк кредитування за ним не був продовжений після 24 грудня 2023 року.
За результатами касаційного перегляду ОП КЦС ВС скасувала постанову апеляційного суду в оскарженій частині, а рішення суду першої інстанції про стягнення 1440 грн процентів змінила в частині мотивів його ухвалення.
Повний текст постанови ОП КЦС ВС від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження 61-4595сво25) в ЄДРСР поки що відсутній.
Відстежувати відповідну Постанову можна на сайті ЄДРСР
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
У справі, що переглядалася, позичальник отримав у фінансової установи кредит у розмірі 4800 грн. У заяві-анкеті, яка була додатком до договору, зазначалося, що він має сплатити 1440 грн процентів. Водночас інші положення договору передбачали збільшення процентної ставки залежно від тривалості користування кредитом. Унаслідок цього кредитор просив стягнути загалом 57 834,72 грн, з яких понад 53 тис. грн становили проценти.
Суд першої інстанції стягнув 4800 грн заборгованості за тілом кредиту та 1440 грн процентів. Апеляційний суд натомість задовольнив вимоги кредитора про стягнення процентів у повному обсязі.
ОП КЦС ВС зазначила, що при виникненні спорів як еx ante, так і еx post контроль за договірними умовами і використання договору в цілому (хоча парламент конструює ті чи інші імперативні приватно-правові норми) здійснює суд.
Об’єднана палата звернула увагу, що положення договору та заяви-анкети передбачали різні підходи до визначення розміру процентів. За таких обставин при вирішенні спору суд має тлумачити зміст договору, а нечіткі або двозначні його положення відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» тлумачаться на користь споживача.
Це пов’язано з тим, що тлумачення правочину – це з’ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
З огляду на це стягненню підлягали проценти в розмірі 1440 грн.
ОП КЦС ВС відступила від правового висновку, викладеного раніше КЦС ВС. У постанові КЦС ВС було сформульовано підхід, за яким при вирішенні вимоги про стягнення кредитної заборгованості суд мав оцінювати, чи не є нараховані проценти непропорційно великими та чи відповідають вони засадам справедливості, добросовісності й розумності, навіть за відсутності окремої вимоги споживача про оспорення відповідних умов договору.
ОП КЦС ВС уточнила, що за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови суд не може без позовної вимоги споживача визнати умову договору недійсною, змінити договір і на цій підставі самостійно зменшити розмір процентів. Водночас це не перешкоджає суду без окремої вимоги тлумачити нечіткі або двозначні положення договору на користь споживача.
Також ОП КЦС ВС зазначила, що встановлені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, обмеження максимальної денної процентної ставки не поширюються на договір, укладений у 2021 році, якщо строк кредитування за ним не був продовжений після 24 грудня 2023 року.
За результатами касаційного перегляду ОП КЦС ВС скасувала постанову апеляційного суду в оскарженій частині, а рішення суду першої інстанції про стягнення 1440 грн процентів змінила в частині мотивів його ухвалення.
Повний текст постанови ОП КЦС ВС від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження 61-4595сво25) в ЄДРСР поки що відсутній.
Відстежувати відповідну Постанову можна на сайті ЄДРСР
