Вот четко как я бросал. Тоже на бодун не стал курить, ибо мутило не по-детски, потом вторые сутки не курил и как-то перестал курить. 2 месяца не курил. Может набухаться один раз крепко?!
Куріння
- Автор теми Cosa_Nostra
- Дата початку
- Відповіді 163
- Перегляди 7K
У меня в добавок началась ангина то я вообще ничего не мог вот и бросил. Но подчеркну что бы скрепить эффект надо мозг промыть. Я перевел на подсознательно сигарета-рвота ,плохо и т.п. действует. Закодировал короче я себя))
8 днів, політ нормальний. Час злетів, я не встигла оглянутися. Жива!
Обійшлося моє кидання однією пластинкою Табексу, не було можливості зразу поїхати купити другу, а потім і не було потреби.
Враховуючи мою сильну фізичну залежність від нікотину - це перемога. Й подумати не могла, що так швидко і безболісно це відбудеться. Час від часу находить відчуття, що чогось не вистачає, час від часу забуваю, що кинула. Все таки, 15 років продиміла.
Є деякі невеличкі покращення по здоров'ю, хоча частенько ще паморочиться в голові, після того як кинула, хоча це навіть прикольно.
Дратівливість, настрій які були такі й залишилися.
А може коли ми кидаємо курити то спеціально неусвідомлено дратуємося більше щоб повернутися до сигарет? Хз.
Їм без упину.... В принципі, я й до цього на апетит не жалілася))
Значить, фізична нікотинова залежність начебто по даних британських вчених пройшла. Психологічно мене не тяготить, в мене нема стереотипів про зняття стресу сигаретою чи щось в цьому роді. Сигаретою я тамувала нікотиновий голод, не більше, не менше.
я та людина, яка докурювала бички (не свої в тому числі) , яка курила і пріму без фільтру і самокрутки, яка вечером по вітрах зимою перлася через городи і поля позичити сигарет (в селі в магазі часто сигарет може просто не бути, особливо в переддень поставки, якщо не закупився вчасно то вибачай).
Перша думка зранку - покурити. До кави, після кави, до другої кави, після другої кави... Деколи відчувала себе припнутою до п'єца так як це моє одне з небагатьох місць для куріння, враховуючи специфіку проживання у сільській місцевості. Ніби й іду на кухню чи вулицю щось робити, а нє, ще контрольну, ще одненьку на дорогу)
Обійшлося моє кидання однією пластинкою Табексу, не було можливості зразу поїхати купити другу, а потім і не було потреби.
Враховуючи мою сильну фізичну залежність від нікотину - це перемога. Й подумати не могла, що так швидко і безболісно це відбудеться. Час від часу находить відчуття, що чогось не вистачає, час від часу забуваю, що кинула. Все таки, 15 років продиміла.
Є деякі невеличкі покращення по здоров'ю, хоча частенько ще паморочиться в голові, після того як кинула, хоча це навіть прикольно.
Дратівливість, настрій які були такі й залишилися.
А може коли ми кидаємо курити то спеціально неусвідомлено дратуємося більше щоб повернутися до сигарет? Хз.
Їм без упину.... В принципі, я й до цього на апетит не жалілася))
Значить, фізична нікотинова залежність начебто по даних британських вчених пройшла. Психологічно мене не тяготить, в мене нема стереотипів про зняття стресу сигаретою чи щось в цьому роді. Сигаретою я тамувала нікотиновий голод, не більше, не менше.
я та людина, яка докурювала бички (не свої в тому числі) , яка курила і пріму без фільтру і самокрутки, яка вечером по вітрах зимою перлася через городи і поля позичити сигарет (в селі в магазі часто сигарет може просто не бути, особливо в переддень поставки, якщо не закупився вчасно то вибачай).
Перша думка зранку - покурити. До кави, після кави, до другої кави, після другої кави... Деколи відчувала себе припнутою до п'єца так як це моє одне з небагатьох місць для куріння, враховуючи специфіку проживання у сільській місцевості. Ніби й іду на кухню чи вулицю щось робити, а нє, ще контрольну, ще одненьку на дорогу)
Останнє редагування:
8 днів, політ нормальний. Час злетів, я не встигла оглянутися. Жива!
Обійшлося моє кидання однією пластинкою Табексу, не було можливості зразу поїхати купити другу, а потім і не було потреби.
Враховуючи мою сильну фізичну залежність від нікотину - це перемога. Й подумати не могла, що так швидко і безболісно це відбудеться. Час від часу находить відчуття, що чогось не вистачає, час від часу забуваю, що кинула. Все таки, 15 років продиміла.
Є деякі невеличкі покращення по здоров'ю, хоча частенько ще паморочиться в голові, після того як кинула, хоча це навіть прикольно.
Дратівливість, настрій які були такі й залишилися.
А може коли ми кидаємо курити то спеціально неусвідомлено дратуємося більше щоб повернутися до сигарет? Хз.
Їм без упину.... В принципі, я й до цього на апетит не жалілася))
Значить, фізична нікотинова залежність начебто по даних британських вчених пройшла. Психологічно мене не тяготить, в мене нема стереотипів про зняття стресу сигаретою чи щось в цьому роді. Сигаретою я тамувала нікотиновий голод, не більше, не менше.
я та людина, яка докурювала бички (не свої в тому числі) , яка курила і пріму без фільтру і самокрутки, яка вечером по вітрах зимою перлася через городи і поля позичити сигарет (в селі в магазі часто сигарет може просто не бути, особливо в переддень поставки, якщо не закупився вчасно то вибачай).
Перша думка зранку - покурити. До кави, після кави, до другої кави, після другої кави... Деколи відчувала себе припнутою до п'єца так як це моє одне з небагатьох місць для куріння, враховуючи специфіку проживання у сільській місцевості. Ніби й іду на кухню чи вулицю щось робити, а нє, ще контрольну, ще одненьку на дорогу)
Краще б я курила ніж топлата стільки солодкого. Я проживу точно менше за самих заядлих курців.
В
Вiтаю,це неабиякий успiх,дивлячись на те, що у Вас справжня залежнiсть.8 днів, політ нормальний. Час злетів, я не встигла оглянутися. Жива!
Обійшлося моє кидання однією пластинкою Табексу, не було можливості зразу поїхати купити другу, а потім і не було потреби.
Враховуючи мою сильну фізичну залежність від нікотину - це перемога. Й подумати не могла, що так швидко і безболісно це відбудеться. Час від часу находить відчуття, що чогось не вистачає, час від часу забуваю, що кинула. Все таки, 15 років продиміла.
Є деякі невеличкі покращення по здоров'ю, хоча частенько ще паморочиться в голові, після того як кинула, хоча це навіть прикольно.
Дратівливість, настрій які були такі й залишилися.
А може коли ми кидаємо курити то спеціально неусвідомлено дратуємося більше щоб повернутися до сигарет? Хз.
Їм без упину.... В принципі, я й до цього на апетит не жалілася))
Значить, фізична нікотинова залежність начебто по даних британських вчених пройшла. Психологічно мене не тяготить, в мене нема стереотипів про зняття стресу сигаретою чи щось в цьому роді. Сигаретою я тамувала нікотиновий голод, не більше, не менше.
я та людина, яка докурювала бички (не свої в тому числі) , яка курила і пріму без фільтру і самокрутки, яка вечером по вітрах зимою перлася через городи і поля позичити сигарет (в селі в магазі часто сигарет може просто не бути, особливо в переддень поставки, якщо не закупився вчасно то вибачай).
Перша думка зранку - покурити. До кави, після кави, до другої кави, після другої кави... Деколи відчувала себе припнутою до п'єца так як це моє одне з небагатьох місць для куріння, враховуючи специфіку проживання у сільській місцевості. Ніби й іду на кухню чи вулицю щось робити, а нє, ще контрольну, ще одненьку на дорогу)
Я курю 7 лет, причём начала в более менее осознаном возрасте. Я из той категории людей, которые курят из-за психологических проблем. И начала именно, когда депресняк был. Илюзия поддержки что-ли. Поначалу просто думала в любой момент брошу, но быстро переросло в зависимость. Сейчас борюсь с утренней привычкой, три дня по утрам не курила.Сорвалась. Но эти дни чувствовала себя намного бодрее. Главное - осознать что сигареты тебе заменяют.
Malinka, Повезло, что так не хочется) а я без вредных привычек, кроме собсно сладкого)) конфетка эт грамм так 300, шоколадка тоже может быть не одна, или вообще сладкое вместо целого приема пищи. С одной стороны радует, что не все слила в МФОхи, а с другой стороны через пару месяцев придется грить коллекторам чтобы приезжали несколькими сразу выездными группами. Даже четверо меня из квартиры вытащить не потянут. Ребятам нужна будет подмога, а там и прихлопну кого случайно пузиком весом 200 кг..это жизнь, всякое бывает..
Не курю , один раз пробувала у 8 класі, після того впала на ліжко і все здавалось я десь літаю під небом , довго довго літала, потім тошнило цілий день , рвала , це був жах , страшно згадувати, і після цього ні ні ні
Карамбулька, в первый раз всегда так)))
Len4ik, дякую)
Сигарети мені нічого не заміняли, вони просто диктували мені куди, на скільки я можу піти. Сімейні свята - тортури, так як курила втихаря від родичів. Та навіть більше як годину в компанії батьків мені важко було витримати. Раз навіть на роботу не пішла, на яку брали бо там колектив не курящий і виходити курити було накладно. З багатьма людьми не могла знайти спільної мови бо вони не курили... Та що скривати, я знатно недолюблювала всіх некурців. О, а як відкривали рота на рахунок мого куріння то все, гасіть світло) а найбільше я ненавиділа тих, хто кинув курити і хвалився цим
Сигарети мені нічого не заміняли, вони просто диктували мені куди, на скільки я можу піти. Сімейні свята - тортури, так як курила втихаря від родичів. Та навіть більше як годину в компанії батьків мені важко було витримати. Раз навіть на роботу не пішла, на яку брали бо там колектив не курящий і виходити курити було накладно. З багатьма людьми не могла знайти спільної мови бо вони не курили... Та що скривати, я знатно недолюблювала всіх некурців. О, а як відкривали рота на рахунок мого куріння то все, гасіть світло) а найбільше я ненавиділа тих, хто кинув курити і хвалився цим
Худі тьотки в спортзалі які ідуть на тренування і по дорозі дупою щипають травку, а обідають повітрям збитим у смузі по рівню ненависті те саме) як я вас розумію)Len4ik, дякую)
Сигарети мені нічого не заміняли, вони просто диктували мені куди, на скільки я можу піти. Сімейні свята - тортури, так як курила втихаря від родичів. Та навіть більше як годину в компанії батьків мені важко було витримати. Раз навіть на роботу не пішла, на яку брали бо там колектив не курящий і виходити курити було накладно. З багатьма людьми не могла знайти спільної мови бо вони не курили... Та що скривати, я знатно недолюблювала всіх некурців. О, а як відкривали рота на рахунок мого куріння то все, гасіть світло) а найбільше я ненавиділа тих, хто кинув курити і хвалився цим
Але я страшна людина
Я спробувала в 5 років пріму пару тяг. До 9 класу епізодично раз у півроку-рік. З 9 класу як випадково потрапила до мене сусідова пачка то й почалося. Пачка закінчилася, я купила другу і понеслося. Проводила науковий експеримент - дуже було цікаво як це - не могти не курити. Думала почати курити і взнати як це - коли не можеш кинути. Взнала
Худі тьотки в спортзалі які ідуть на тренування і по дорозі дупою щипають травку, а обідають повітрям збитим у смузі по рівню ненависті те саме) як я вас розумію)
Але я страшна людина
Все заради науки)
Я курю набегами начал где то в 22. могу курить по пачке в день. Могу не курить пол года. Мне просто нравится встать з восходом солнца и покурить на балконе 24 етажа з видом на Днепр) Сказал сам себе что когда пачка моих будет 40 грн тогда брошу. пока что 37)))
Ай то добре) А у мене шоколадка недоїдена. Треба виконувати норму, дисципліна і все таке.) Ну а там і повечеряти можна буде. Хочу на днях до залу повернутись, їсти точно менше не стану але за штангою скучила. А то кину щас їсти і почну курити, я себе знаю, мені треба до якоїсь фігні зачепитись.
Ну.. більшість починало за компанію, щоб здаватися дорослими, щоб було круто чи там стрес знімали від першого кохання. Я не шукаю легких шляхів. Нема проблеми? Я знаю як її створити
Зима близко