Отже, до мене звернувся клієнт, якому ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» пред'явила до суду вимогу про стягнення 36 829 грн нібито заборгованості за кредитом 12 000 грн.
Позивач стверджував, що перерахував клієнту всі 12 000 грн, однак суд погодився з таким твердженням лише частково.
Кредит складався з двох частин: 10 000 грн за основним договором від 17 серпня 2025 року і ще 2 000 грн за додатковим договором від 7 жовтня 2025 року.
Доказ перерахування 2 000 грн — є. Доказ перерахування 10 000 грн — відсутній.
Суд застосував базовий принцип: укладення договору саме по собі не доводить, що гроші були передані.
Розрахунок заборгованості, складений самим позивачем, — не первинний документ і не замінює доказів фактичного перерахування коштів.
Хто стверджує — той і доводить.
Оскільки основна сума не підтверджена, розсипались усі похідні вимоги: відсотки, комісія та штрафні нарахування — всі вони розраховувались від недоведених 12 000 грн.
Окремо суд відмовив у стягненні 5 740 грн за статтею 625 ЦК — в умовах воєнного стану позичальник звільнений від такої відповідальності.
Результат: хотіли стягнути 36829 грн плюс судовий збір, стягнуто 0 грн.
Ця справа — черговий доказ того, що досвідчений адвокат, який знає практику конкретного позивача, дає результат.
За гучним числом у позовній заяві може ховатись порожня доказова база.
Побачити це, правильно сформулювати і переконати суд — завдання фахівця, а не випадок.
Дякую клієнту за довіру та вітаю з перемогою)))
Позивач стверджував, що перерахував клієнту всі 12 000 грн, однак суд погодився з таким твердженням лише частково.
Кредит складався з двох частин: 10 000 грн за основним договором від 17 серпня 2025 року і ще 2 000 грн за додатковим договором від 7 жовтня 2025 року.
Доказ перерахування 2 000 грн — є. Доказ перерахування 10 000 грн — відсутній.
Суд застосував базовий принцип: укладення договору саме по собі не доводить, що гроші були передані.
Розрахунок заборгованості, складений самим позивачем, — не первинний документ і не замінює доказів фактичного перерахування коштів.
Хто стверджує — той і доводить.
Оскільки основна сума не підтверджена, розсипались усі похідні вимоги: відсотки, комісія та штрафні нарахування — всі вони розраховувались від недоведених 12 000 грн.
Окремо суд відмовив у стягненні 5 740 грн за статтею 625 ЦК — в умовах воєнного стану позичальник звільнений від такої відповідальності.
Результат: хотіли стягнути 36829 грн плюс судовий збір, стягнуто 0 грн.
Ця справа — черговий доказ того, що досвідчений адвокат, який знає практику конкретного позивача, дає результат.
За гучним числом у позовній заяві може ховатись порожня доказова база.
Побачити це, правильно сформулювати і переконати суд — завдання фахівця, а не випадок.
Дякую клієнту за довіру та вітаю з перемогою)))
