Проводив моніторинг державного реєстру судових рішень. Все більше і більше адміністративних судів першої та апеляційної інстанції ухвалюють рішення на користь приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни. Клименка Р.В та ін.
До суду касаційної інстанції мало хто з боржників-позивачів доходить.
Натомість, спостерігається велика кількість відкритих касаційних проваджень за касаційними скаргами приватного виконавця Дорошкевич В.Л.
Однак, в очі втрапили три справи, які знаходяться в провадженні Верховного Суду, а саме:
№: 520/8381/2020 від 19.11.2020;
№: 400/1832/20 від 16.11.2020;
№: 640/11479/20 від 25.09.2020;
У справах, що перелічені вище, скаржниками касаційної інстанції є позивачі-боржники. Станом на момент публікації цієї статті лише трьом потерпілих від дій Дорошкевич вдалося оминути законодавчі фільтри, змусити ВС розглядати їхні скарги.
Вітаємо цих людей і сподіваємося, що вони взують Дорошкевич.
Також зацікавила мотивувальна частина ухвали про відкриття провадження у ВС у справі № 520/8381/2020 . (нижче текст ухвали)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2020 року
Київ
справа №520/8381/2020
адміністративне провадження №К/9901/31234/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Котвицької Наталії Леонідівни
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року
у справі №520/8381/2020
за позовом Котвицької Наталії Леонідівни
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»
про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
Котвицька Наталія Леонідівна звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 61794069 від 10 квітня 2020 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
19 листопада 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Котвицької Наталії Леонідівни на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №520/8381/2020.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Костенко С.О. 19 листопада 2020 року звернулась до Верховного суду із даною касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Предметом оскарження в зазначеній справі є визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог щодо правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження, яка ухвалена приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. про стягнення заборгованості, судами попередніх інстанцій застосовано вимоги статті 287 КАС України та положення Закону України «Про виконавче провадження», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, Котвицька Н.Л. у поданій касаційній скарзі зазначає, що остання становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для скаржника та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Зокрема, на думку скаржника, питання права, які мають фундаментальне значення при формування єдиної правозастосовчої практики, є перш за все питання процесуального права з огляду на те, що введення інституту малозначних справ в Кодекс адміністративного судочинства України de facto поставило під сумнів універсальність принципу верховенства права, підмінивши його для учасників малозначних справ принципом верховенства апеляційного правосуддя та вважає, що з огляду на зазначене принцип верховенства права підлягає відновленню.
Крім цього, позивачем зауважено, що дана касаційна скарга становить значний суспільний інтерес, так як згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень по приватному виконавцю Дорошкевич В.Л. подано до адміністративних судів 250 адміністративних позовів та дії цього приватного виконавця, які пов'язані з її професійною діяльністю, призвело до шквалу скарг до Міністерства Юстиції України, судів, правоохоронних органів та до асоціації приватних виконавців України, а переважна більшість судових рішень стосується порушення відповідачем правил територіальної діяльності приватних виконавців.
Щодо виняткового значення даної справи для позивача, то, посилаючись на положення статі 3 Конституції України, Котвицька Н.Л. вказує на те, що держава, давши доступ приватним особам до примусового виконання рішень, повинна контролювати та не допускати приватними особами зловживань і порушує питання щодо захисту її прав, свобод та законних інтересів у спірних правовідносинах.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для особи, яка подає касаційну скаргу, тобто про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки Верховним Судом вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330 334 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ,
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Котвицької Наталії Леонідівни на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №520/8381/2020.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/8381/2020.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
А.В. Жук
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду
Тобто, Верховний Суд зазначив, що введення інституту малозначних справ обмежує право сторони у справі на оскарження неправосудного рішення суду апеляційної інстанції, тим самим знищуючи принцип верховенства права в судоустрою України. Це вже є тривожним дзвіночком для законодавця, який вказує на те, що чинне процесуальне законодавство потребує внесення серйозних змін.
