Кейс «Антиколектор онлайн»: Чому відступлення прав на «майбутні вимоги» без існуючого зобов'язання є безпідставним
Дніпровський апеляційний суд відмовив ТОВ "ФК «Ейс» в задоволенні позову
Ціна позову - 99,3 тис. грн
Вітаємо нашого клієнта
Дніпровський апеляційний суд відмовив ТОВ "ФК «Ейс» в задоволенні позовуЦіна позову - 99,3 тис. грн
Хочу поділитися з вами успішним кейсом із нашої судової практики щодо захисту прав споживачів фінансових послуг на рівні апеляційної інстанції. Цей приклад наочно демонструє важливість ретельної перевірки документів, що підтверджують право вимоги колекторських компаній, навіть якщо суд першої інстанції ухвалив рішення не на користь боржника.
Дніпровський апеляційний суд повністю скасував рішення Індустріального районного суду міста Дніпра та відмовив у задоволенні позову фінансової компанії про стягнення майже 100 000 гривень.
Суть спору та вимоги позивача
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 99 324,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 червня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір на суму 20 000 грн. Сума позову виникла внаслідок нарахування відсотків у розмірі 79 324,00 грн.
Право вимоги до відповідача, за твердженням позивача, перейшло до нього через ланцюжок договорів факторингу: спочатку від «Манівео» до ТОВ «Таліон Плюс» (у 2018 році), далі до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (у 2024 році), і зрештою — до ТОВ «ФК «Ейс» (у 2025 році).
Суд першої інстанції задовольнив позов у повному обсязі. Проте в інтересах клієнта нами через систему «Електронний суд» було подано обґрунтовану апеляційну скаргу.
Наша правова позиція та стратегія захисту
При формуванні заперечень ми зосередилися на перевірці дійсності права вимоги, яке переходило між фінансовими установами.
Ключовим недоліком позиції позивача стало те, що договір факторингу № 28/1118-01, за яким «Манівео» нібито відступило право вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018 року. Разом з тим, кредитний договір із відповідачем було підписано лише 22 червня 2023 року — тобто майже через 4,5 роки після укладення договору факторингу.
Ми наголосили суду на наступних правових аспектів:
Дніпровський апеляційний суд повністю скасував рішення Індустріального районного суду міста Дніпра та відмовив у задоволенні позову фінансової компанії про стягнення майже 100 000 гривень.
Суть спору та вимоги позивача
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 99 324,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 червня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір на суму 20 000 грн. Сума позову виникла внаслідок нарахування відсотків у розмірі 79 324,00 грн.
Право вимоги до відповідача, за твердженням позивача, перейшло до нього через ланцюжок договорів факторингу: спочатку від «Манівео» до ТОВ «Таліон Плюс» (у 2018 році), далі до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (у 2024 році), і зрештою — до ТОВ «ФК «Ейс» (у 2025 році).
Суд першої інстанції задовольнив позов у повному обсязі. Проте в інтересах клієнта нами через систему «Електронний суд» було подано обґрунтовану апеляційну скаргу.
Наша правова позиція та стратегія захисту
При формуванні заперечень ми зосередилися на перевірці дійсності права вимоги, яке переходило між фінансовими установами.
Ключовим недоліком позиції позивача стало те, що договір факторингу № 28/1118-01, за яким «Манівео» нібито відступило право вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018 року. Разом з тим, кредитний договір із відповідачем було підписано лише 22 червня 2023 року — тобто майже через 4,5 роки після укладення договору факторингу.
Ми наголосили суду на наступних правових аспектів:
- Відступлення права вимоги може здійснюватися лише щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
- На момент укладення договору факторингу у 2018 році жодних зобов'язань між відповідачем та первісним кредитором («Манівео») не існувало, а саму вимогу неможливо було ідентифікувати в майбутньому.
- Позивач не надав належних та достатніх доказів того, що право вимоги за кредитом 2023 року законно перейшло за ланцюжком до ТОВ «ФК «Ейс».
Обґрунтування рішення апеляційного суду
Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду повністю погодилася з нашими процесуальними аргументами. Суд зазначив, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Суд дійшов висновку, що:
Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду повністю погодилася з нашими процесуальними аргументами. Суд зазначив, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Суд дійшов висновку, що:
- На час укладення первинного договору факторингу (28.11.2018 р.) предмет правочину не був індивідуалізований, а боргові зобов’язання за кредитним договором від 2023 року ще не існували.
- Цивільне законодавство допускає відступлення «майбутньої вимоги», проте вона обов’язково має виникати з уже існуючого на той момент зобов’язального правовідношення. Оскільки на момент факторингу правового зв’язку між учасниками спору не було, у первісного кредитора не виникло права вимоги, яке він міг би передати.
- Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги не набуло, воно не могло передати його далі по ланцюжку. Таким чином, ТОВ «ФК «Ейс» є неналежним позивачем у справі.
Результат розгляду справи
Апеляційну скаргу відповідача задоволено. Рішення Індустріального районного суду міста Дніпра скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «Ейс» відмовлено повністю.
Окрім цього, суд здійснив перерозподіл судових витрат: з позивача (ТОВ «ФК «Ейс») на користь відповідача стягнуто витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 906,88 грн.
Висновок для учасників форуму: Даний кейс демонструє, що суди апеляційної інстанції прискіпливо оцінюють реальність та хронологію укладення договорів факторингу. Масові викупи «пакетів майбутніх вимог» мікрофінансових організацій часто містять суттєві правові дефекти, які за правильної побудови захисту дозволяють повністю захистити клієнта від безпідставних стягнень.
Якщо ви стикнулися з аналогічними позовами від ТОВ «ФК «Ейс» або інших фінансових компаній — звертайтеся до проекту «Антиколектор онлайн» за професійною правовою допомогою.
Справа №202/8429/25. Рішення від 12.05.2026.Апеляційну скаргу відповідача задоволено. Рішення Індустріального районного суду міста Дніпра скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «Ейс» відмовлено повністю.
Окрім цього, суд здійснив перерозподіл судових витрат: з позивача (ТОВ «ФК «Ейс») на користь відповідача стягнуто витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 906,88 грн.
Висновок для учасників форуму: Даний кейс демонструє, що суди апеляційної інстанції прискіпливо оцінюють реальність та хронологію укладення договорів факторингу. Масові викупи «пакетів майбутніх вимог» мікрофінансових організацій часто містять суттєві правові дефекти, які за правильної побудови захисту дозволяють повністю захистити клієнта від безпідставних стягнень.
Якщо ви стикнулися з аналогічними позовами від ТОВ «ФК «Ейс» або інших фінансових компаній — звертайтеся до проекту «Антиколектор онлайн» за професійною правовою допомогою.
Вітаємо нашого клієнта
