VI IX
Читач
- Реєстрація
- 25 Лип 2024
- Дописи
- 7
- Реакції
- 3
- Бали
- 278
VI IX не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Сьогодні отримала ухвалу про відкриття ВП на позов від ТОВ «Споживчий центр». Боргів маю більше ніж багато, там є 300тис точно. Як? Розповім, що мати в житті навіженого колишнього, зради, а потім ще складне лікування після - привіт, затяжна депресія та декілька спроб самогубства. От тому і треба було брати в борг, щоб вижити якось)) Звертатись по іншу допомогу було соромно, страшно та просто ні до кого.
Не памʼятаю своє життя минулоріч, проте тепер маю важкий тягар після та ось такі новини. Хочеться поборотись ще за своє життя, хочеться нового життя та звільнитись від цього жаху. Платити досі нічим (зп вистачає на зняти квартиру,похарчуватись та пожити стандартно життя), віддавати стралась (не допомогло і більше не хочу займатись таким «кусочнічеством»), жити заради тяганини з колекторками - не хочу більше. Вони вже встигли долізти до рідних, забрати довіру батьків, погрожувати та зіпсувати звʼязки з близькими мені людьми. Натрапила на форум і надія зʼявилась, що щось ще можливо змінити. Я досі в реабілітації і поки наразі маю холодний розум - пишу тут свій заклик про допомогу. Мені 23 роки та я не хочу щоб моє життя було знищене цим усім. Чи налякана я? Так.
Питання до людей, які знаються: Як тут правильно діяти? Чи варто почати процедуру банкрутства? З яким юристом найбільше порекомендуєте звʼязатись для вирішення питань? Дякую
*якщо все ж нічого не допоможе - доведеться вішатись, можливо)
Не памʼятаю своє життя минулоріч, проте тепер маю важкий тягар після та ось такі новини. Хочеться поборотись ще за своє життя, хочеться нового життя та звільнитись від цього жаху. Платити досі нічим (зп вистачає на зняти квартиру,похарчуватись та пожити стандартно життя), віддавати стралась (не допомогло і більше не хочу займатись таким «кусочнічеством»), жити заради тяганини з колекторками - не хочу більше. Вони вже встигли долізти до рідних, забрати довіру батьків, погрожувати та зіпсувати звʼязки з близькими мені людьми. Натрапила на форум і надія зʼявилась, що щось ще можливо змінити. Я досі в реабілітації і поки наразі маю холодний розум - пишу тут свій заклик про допомогу. Мені 23 роки та я не хочу щоб моє життя було знищене цим усім. Чи налякана я? Так.
Питання до людей, які знаються: Як тут правильно діяти? Чи варто почати процедуру банкрутства? З яким юристом найбільше порекомендуєте звʼязатись для вирішення питань? Дякую
*якщо все ж нічого не допоможе - доведеться вішатись, можливо)