Щоденник 5 років, про які я нікому не розповідав

[Still_Afloat]

Я навіть не знаю, з чого почати. Почитав історії та щоденники інших…

Не можу сказати, що в мене маленька проблема, але гадаю, вагома. Тому, якщо будуть поради — буду вдячний. Не хочу, щоб це виглядало як ниття, але хочу душу ізлити, бо реально вже втомився.

Мені 23 роки, загальний борг більше 500 тисяч:

• ТАС Кредит — 180 000
• Приват кредитка — 161 000
• ПУМБ кредитка — 33 000
• Моно кредитка — 30 000
• Моно «до завтра» — 23 000
• Моно розстрочка 1 — 19 000, лишилось 4 платежі
• Моно розстрочка 2 — 14 000, лишилось 4 платежі
• ТАС кредитка — 5 000
• Робочий борг — 28 000, лишилось 5 платежів
• МФО Credit-7 — 22 500

І от тут я сам не знаю, що писати далі.

Бо якщо просто подивитися на цифри — пів ляма боргу в 23 роки виглядає як повний капець. І, чесно кажучи, рішення крім 20 поверху і вікна не видно.

Але цей борг не з'явився за один день. За кожним кредитом стояла якась своя історія, а десь я сам приймав відверто погані фінансові рішення.

Мені не потрібні нотації, який я дypak. Я і сам це знаю і хочу це виправити. Просто борги душать. Тому прохання не осуджувати, а подивитися на загальну картину.

Як я до цього докотився

Початок був покладений 5 років тому.І виною тому лудка. Поступив у коледж з великою на той час стипендією. Мені було скучно, тому зв'язався зі слотами і ставками. Злив стипендію, позичив у кєнта, закинув — і бац, виграш. 20к. Здавалося б, мєлоч, але це мені зірвало башню. Я злив їх ще до того, як пройшла верифікація. Далі борги у знайомих, але якось тягнув сам — стипендія спасала. Потім на якийсь час зупинився.

Випустився з коледжу, з'їхав на квартиру, поступив в універ, знову попав на стипендію — вже більшу. Почав підробляти і знову те саме. Спочатку пішли всі збереження, потім перший кредит — 25 тисяч. Дитяча психіка не витримала, розповів батькам. Вони пожаліли і дали гроші на закриття.Через тиждень — знову зрив. Вже 60 тисяч. Батьки знову допомогли, але з умовою повернення. Після цього я з'їхав до них, і вони контролювали кожен мій фінансовий рух. Півтора року просидів дома, налагодив довіру батьків, переїхав до сестри в Київ. Підробляв, віддавав борг батькам і дистанційно навчався.

Потім була крипта

Побачив, як інші гребуть бабки, і це відчуття привело мене до крипти. Не можу сказати, що я розібрався, але коли в 21 рік за вечір заробляв місячну ЗП батьків, мені здавалось, що я виграв це життя. Почав відкладати частину стипендії і доходу на депозит. «Ставки» росли, а разом з ними і ризик. За місяць підняв суму, якої вистачило б на пару місяців безтурботного життя. Але одного вечора зайшов надто далеко. Ліквіднуло все. Набрався кредитів на 40 тисяч, закинув усе і злив усе. Цього разу врятував депозит. Але ці гроші я відкладав на магістратуру. Віддав усі борги, але ціною грошей на навчання.

Кредитні ліміти

Мені 22. Все-таки поступив на магістратуру і пішов на роботу.

ЗП перші місяці була мізерна, потім трохи підняли. Працював, навчався, навіть почав сам закривати навчання. Але витрати почали перевищувати доходи. В хід пішли кредитні картки. Кредитна історія була гарна, тому ліміти давали високі. Спочатку брав 10–15–20 тисяч. Потім зарплати перестало вистачати, щоб залишатися в пільговому періоді. Почав перекривати одну карту іншою. І понеслось. Боргова спіраль.

Потім я закохався, необдумані витрати стали ще більші. На кінець 2025 року кредитів було приблизно на 70 тисяч. Закінчив магістратуру. Дипломна теж потребувала грошей — борг уже був близько 100 тисяч.

Потім почалися витрати на зустрічі, подобові квартири. Я зрозумів, що треба з'їжджатися, але перший місяць + залог + рієлтор були для мене непідйомною сумою. І тут знову зрив. Одного вечора випивший заліз у слоти, а на ранок кредитів було вже вдвічі більше.
Я себе ненавидів. Тільки почав налагоджувати життя — і знову в ту ж яму. 200 тисяч.

Тут я зрозумів, що приховувати вже не вийде, і зізнався дівчині. Вона поставилась з розумінням, хоча, звісно, була проти всього цього. Ми вирішили з'їхатися. Перший місяць обійшовся приблизно в 30к, потім ще пішли витрати на облаштування квартири.

Ліміти вже були вичерпані. Платежі якось перекривав один одним. Дівчину фінансово в цю яму не втягував. Вона і так дуже допомагала. Свою ЗП я витрачав на кредити і частину на продукти. Почав вести таблицю з боргами, щоб не пропускати платежі і планувати витрати.

А потім ще й робота

Через мій провтик на роботі я влетів на штраф у 50 тисяч. Деталі не хочу розкривати. Керівництво пішло назустріч: підняли ЗП до 25 тисяч, а штраф розбили на 10 місяців по 5 тисяч. Але тут моя таблиця пішла погулять. Касовий розрив. Щоб не пропускати платежі, почав перекриватися МФО, хоча до цього максимально їх уникав. Там не вистачає на квартиру, там на продукти, там ДР у когось, там на платежі. МФО строкові, треба віддавати — перекривав один одним.

На кінець травня борг уже був близько 350 тисяч. Десь платив, десь ні. Стрес жахливий, депресія. Червень фактично був місяцем прострочки, щоб вивести кредиторів на розмову. Почалися перші дзвінки, і я почав боятися, щоб не повідомили батькам. Цього разу їм просто нічим допомогти. Та й не хотілося, щоб вони почали звинувачувати дівчину, що це через неї я набрався. Зібрав себе до купи і почав будувати стратегію.

Що вдалося зробити

Приват пішов назустріч. Так як був найбільшим кредитором і раніше я слухняно платив, оформив реструктуризацію: перші пів року по 1700, далі по 5 тисяч щомісяця протягом 5 років.

ПУМБ спочатку сперечався, вліпив прострочку в кредитну історію. Після погашення оформив кредитні канікули на 3 місяці — просто плачу відсотки.

Моно був самим противним: розстрочки списувались в овердрафт, а на нього ще нараховували відсотки. Він перший почав телефонувати, але на зустріч не йшов.

Найбільшою проблемою були МФО. Їх було 5, сума сягала 100 тисяч.

Почав задумуватися про банкрутство. Майна немає, офіційна ЗП мала. Боявся тільки, що лудка в минулому може все перекреслити. Порадився зі знайомим — він сказав, що це ризиково: втрачу час і гроші, а батьки точно дізнаються.

Тому всіма правдами і неправдами вдалося вибити кредит у ТАС — 150 тисяч, але під шалені відсотки на 6 років. Мені це здалося спасінням і кращим варіантом, ніж МФО. Думав закрити МФО, зачистити кредитну історію, а потім перенести кредит ТАС у інший банк під нижчий відсоток. Закрив 4 МФО, зробив платежі по Привату і ПУМБ та закрив овердрафт по Моно. Але не прорахував ліміти на перекази, комісії та відсотки. Тому Credit-7 залишився незакритим.

І ось я зараз

Сиджу і розумію, що я знову не знаю, що робити. Скоро новий місяць, а платежів багато:

• Приват — 1700
• ПУМБ — 1500
• Моно — 1100
• Моно розстрочка 1 — 4700
• Моно розстрочка 2 — 3600
• ТАС кредит — 14 000
• ТАС кредитка — 150
• Робочий борг — 5000, мінусується із ЗП
• Моно «до завтра» — 23 000 до кінця місяця
• Credit-7 — 22 500 до кінця місяця

Загальна сума, яку в ідеалі маю віддати на кінець місяця— 77 тисяч. При моїй зарплаті 25 тисяч. І це без квартири, яка обходиться в 12 тисяч на місяць яку частково а іноді і повністю закриває дівчина, і без продуктів.

Якщо забити на Моно карту, розстрочки і карту ТАС, мені все одно треба 63 тисячі, щоб знову вистачало на щомісячні платежі. Мені треба дотягнути до кінця року. Тоді розстрочки і робочий борг зникнуть, я зможу змінити роботу на вищу ЗП і далі просто жити та платити борги. Але ось ці 63к, які треба знайти вже зараз, не дають спокою.

Я розумію, що думки про найгірше — це не вихід. І що з будь-якої ситуації є вихід, просто зараз я його не бачу. Здається, що це клеймо до кінця життя. Хоча я вже пів року не граю. Хочеться просто спокою. Ходити на роботу, потроху виплачувати кредити і просто насолоджуватись життям. Бо далі 25… треба буде думати про бронь або йти служити. Коротше, проблем інших і так вистачатиме.

Треба зараз якось розрулити.

Якщо дочитали — дякую. Порад не прошу в стилі «сам винен, треба було думати раніше». Я це і без вас знаю.

Я розумію, що багато хто скаже: «ігноруй дзвінки», «забий», «віддаси поступово». Але для мене проблема не тільки в самих боргах. Я хочу витягнути це сам, не втягуючи сторонніх людей і не доводячи ситуацію до розсилок, дзвінків знайомим чи родичам. У мене занадто багато людей у контактах, і я реально боюся наслідків такого розвитку подій.

Не буду брехати — якщо почнеться масований пресинг і я відчую, що втратив контроль над ситуацією, я боюся за себе. Саме тому я й пишу сюди зараз, поки ще намагаюся знайти нормальний вихід.

Хочу просто почути, чи бачить хтось із боку вихід із цієї ситуації, якого я зараз сам не бачу.

 

[xola]

вийти з боргової ями можна тільки одним шляхом - заплатити
а щоб швидше це зробити треба шукати нову роботу, додатковий дохід
25к на такий борг малувато, так що в першу чергу шукати доп.дохід

що стосується пригнути з 20 поверху, це від відчаю, розумію що 500к то велика сума для нашої країни, але якщо трішки подумати то це всього +-11к баксів) от і подумай чи твоє життя коштує 11к чи ні
мені здається просто можливість жити, прокидатись зранку, а в твоєму випадку ще й вільно це все робити, без думки про те що за поворотом буде бус в який тебе закинуть, вартує набагато більшого)
добре що більшість боргів по банкам, хтось скаже що реструктиризовувати на роки це тупо, але глобально, через 2 роки гривні буде така дупа, що той рівень інфляції просто зїсть всі ті відсотки)


і шо там по кредиту у тас
150к на 6 років, за місяць треба 14к, це ти там 600к вернути маєш їм чи шо?

 

[фокс23]

С такой ситуацией как сейчас, в проссрочки всё же нужно будет идти. Хотя бы по некоторым банкам. Повысить зп настолько маловероятно, дальнейшее перекредетирование где то, на первый период ситуацию может и спасёт, но сделает намного хуже в дальнейшем будущем.. у самого +- было столько долгов. Всех пустил в проссрочки, на всех забил, понял что никак не потяну уже.за 5 лет почти всё раскидал. На данный момент около сотни осталось, думаю к нг окончательно разберусь

 

[Still_Afloat]

вийти з боргової ями можна тільки одним шляхом - заплатити
а щоб швидше це зробити треба шукати нову роботу, додатковий дохід
25к на такий борг малувато, так що в першу чергу шукати доп.дохід

що стосується пригнути з 20 поверху, це від відчаю, розумію що 500к то велика сума для нашої країни, але якщо трішки подумати то це всього +-11к баксів) от і подумай чи твоє життя коштує 11к чи ні
мені здається просто можливість жити, прокидатись зранку, а в твоєму випадку ще й вільно це все робити, без думки про те що за поворотом буде бус в який тебе закинуть, вартує набагато більшого)
добре що більшість боргів по банкам, хтось скаже що реструктиризовувати на роки це тупо, але глобально, через 2 роки гривні буде така дупа, що той рівень інфляції просто зїсть всі ті відсотки)


і шо там по кредиту у тас
150к на 6 років, за місяць треба 14к, це ти там 600к вернути маєш їм чи шо?

Я розумію і хочу сказати, що не відмовляюсь від боргів.
Так, я їх брав і так, я намагаюсь їх повернути. Просто суми, які вони зараз вимагають, не зовсім посильні для мене.
За 11к баксів влучно написано. Та й, прочитавши історії інших, розумію, що в мене, можливо, лиш початок кошмару.
Якби був сам по собі — було б легше морально. Контракт 18-24 підписати і виплатити я теж розглядав як варіант.
Але найбільше тисне страх розголосу. Що дізнаються рідні або знайомі, які знають мене як цілком пристойну,
серйозну людину з нормальною репутацією, і раптом дізнаються про мою «темну сторону».
По ТАС приблизно саме так і виходить, прикріпив розрахунок.
150к кредиту, платіж близько 14к на місяць, строк 72 місяці.
Я не рахував до гривні, скільки віддам загалом, і точно не збирався йти з ним до фінішу за їхніми правилами.
Як уже писав, брав його саме для того, щоб прибрати з кредитної історії МФО, бо не хотів іти в прострочку і далі постійно перекривати одне іншим.
План був (і лишається поки) через кілька місяців спробувати рефінансувати ТАС в іншому банку під нижчий відсоток.
По додатковому доходу — так, погоджуюсь. Але поки що не можу ні просити підвищення, ні змінити роботу.
На початку 2027 року думаю змінювати роботу, бо 25к при такому боргу реально мало.
Та й, враховуючи об'єм роботи, який я виконую, замість мене, мабуть, відкриють три вакансії
Але до кінця року маю дотягнути на цій зарплаті, бо є домовленість, що я працюю і виплачую залишок штрафу.
Плюс до кінця року мають відпасти кілька платежів, тому моя задача зараз — якось дотягнути до цього моменту, приймаючи рішення, які не нашкодять у майбутньому.

 

[Боржник1]

Кредит 7 краще в прострочку піти. Є хороший шанс заплатити або тіло, або менше тіла

 

[Still_Afloat]

С такой ситуацией как сейчас, в проссрочки всё же нужно будет идти. Хотя бы по некоторым банкам. Повысить зп настолько маловероятно, дальнейшее перекредетирование где то, на первый период ситуацию может и спасёт, но сделает намного хуже в дальнейшем будущем.. у самого +- было столько долгов. Всех пустил в проссрочки, на всех забил, понял что никак не потяну уже.за 5 лет почти всё раскидал. На данный момент около сотни осталось, думаю к нг окончательно разберусь

А от про прострочки якраз цікаво почути детальніше.
Я розумію логіку, що якщо фізично не витягуєш — немає сенсу перекредитовуватися до нескінченності і робити яму ще більшою.
Але найбільше мене зараз тримає саме страх розголосу. Тому я до останнього намагаюсь домовлятися з банками і хоча б мінімально платити.
Розумію що "ціна свободи" це час... роки боротьби..
Якщо не секрет, як у тебе це проходило на практиці? Судова тяганина.. чи просто перестав платити всім, чекав поки банки самі запропонують реструктуризацію/списання, а потім поступово закривав тіло, чи домовлявся з ними? і як на щот телефонного терору?

Кредит 7 краще в прострочку піти. Є хороший шанс заплатити або тіло, або менше тіла

так, читав що пропонують таке через деякий час прострочки, але також багато випадків агресивного пресингу...
в моєму випадку дзвінки/смс контактам не можу допустити це пріоритет №1

 

[xola]

Я розумію і хочу сказати, що не відмовляюсь від боргів.
Так, я їх брав і так, я намагаюсь їх повернути. Просто суми, які вони зараз вимагають, не зовсім посильні для мене.
За 11к баксів влучно написано. Та й, прочитавши історії інших, розумію, що в мене, можливо, лиш початок кошмару.
Якби був сам по собі — було б легше морально. Контракт 18-24 підписати і виплатити я теж розглядав як варіант.
Але найбільше тисне страх розголосу. Що дізнаються рідні або знайомі, які знають мене як цілком пристойну,
серйозну людину з нормальною репутацією, і раптом дізнаються про мою «темну сторону».
По ТАС приблизно саме так і виходить, прикріпив розрахунок.
150к кредиту, платіж близько 14к на місяць, строк 72 місяці.
Я не рахував до гривні, скільки віддам загалом, і точно не збирався йти з ним до фінішу за їхніми правилами.
Як уже писав, брав його саме для того, щоб прибрати з кредитної історії МФО, бо не хотів іти в прострочку і далі постійно перекривати одне іншим.
План був (і лишається поки) через кілька місяців спробувати рефінансувати ТАС в іншому банку під нижчий відсоток.
По додатковому доходу — так, погоджуюсь. Але поки що не можу ні просити підвищення, ні змінити роботу.
На початку 2027 року думаю змінювати роботу, бо 25к при такому боргу реально мало.
Та й, враховуючи об'єм роботи, який я виконую, замість мене, мабуть, відкриють три вакансії
Але до кінця року маю дотягнути на цій зарплаті, бо є домовленість, що я працюю і виплачую залишок штрафу.
Плюс до кінця року мають відпасти кілька платежів, тому моя задача зараз — якось дотягнути до цього моменту, приймаючи рішення, які не нашкодять у майбутньому.

прикольні відсотки вони там малюють) з 150к вернути 950 це потужно

ну можеш спробувати але не думаю шо вийде рефінансувати його

А от про прострочки якраз цікаво почути детальніше.
Я розумію логіку, що якщо фізично не витягуєш — немає сенсу перекредитовуватися до нескінченності і робити яму ще більшою.
Але найбільше мене зараз тримає саме страх розголосу. Тому я до останнього намагаюсь домовлятися з банками і хоча б мінімально платити.
Розумію що "ціна свободи" це час... роки боротьби..
Якщо не секрет, як у тебе це проходило на практиці? Судова тяганина.. чи просто перестав платити всім, чекав поки банки самі запропонують реструктуризацію/списання, а потім поступово закривав тіло, чи домовлявся з ними? і як на щот телефонного терору?


так, читав що пропонують таке через деякий час прострочки, але також багато випадків агресивного пресингу...
в моєму випадку дзвінки/смс контактам не можу допустити це пріоритет №1

а що робити будеш якщо по місцю реєстрації прийде лист від контор?

 

[Боржник1]

прикольні відсотки вони там малюють) з 150к вернути 950 це потужно

ну можеш спробувати але не думаю шо вийде рефінансувати його


а що робити будеш якщо по місцю реєстрації прийде лист від контор?

частину листів можна зараз через додаток переадресувати) Рекомендаційні точно всі. Звичайні щось поки не зрозуміло (вони власне і не завжди трекаються)

 

[Still_Afloat]

прикольні відсотки вони там малюють) з 150к вернути 950 це потужно

ну можеш спробувати але не думаю шо вийде рефінансувати його


а що робити будеш якщо по місцю реєстрації прийде лист від контор?

гарне питання, якщо чесно навіть не розглядав його.. тому й намагаюсь всима силами не допустити цього...
але розумію, що при моїй ситуації повністю уникнути прострочок може не вийти, треба перевірити адреси в договорах, можливо надішлю їм лист наперед про зміну адреси листування, хоча навряд чи це дасть якийсь результат

 

[фокс23]

А от про прострочки якраз цікаво почути детальніше.
Я розумію логіку, що якщо фізично не витягуєш — немає сенсу перекредитовуватися до нескінченності і робити яму ще більшою.
Але найбільше мене зараз тримає саме страх розголосу. Тому я до останнього намагаюсь домовлятися з банками і хоча б мінімально платити.
Розумію що "ціна свободи" це час... роки боротьби..
Якщо не секрет, як у тебе це проходило на практиці? Судова тяганина.. чи просто перестав платити всім, чекав поки банки самі запропонують реструктуризацію/списання, а потім поступово закривав тіло, чи домовлявся з ними? і як на щот телефонного терору?


так, читав що пропонують таке через деякий час прострочки, але також багато випадків агресивного пресингу...
в моєму випадку дзвінки/смс контактам не можу допустити це пріоритет №1

У меня было немного проще по кредитам с тем что они все оформлялись с осени 2021 до последний был за день до войны оформлен.. первые пару месяцев никого не беспокоили вообще.. после апреля 2022 начались звонки. Кредитки были моно, а банк, приватбанк, 2 в альфабанке, изи банк, спортбанк, необанк, форвард банк, так же веокард от манивео. Было 2 крупных МФО- Бизнес Позыка и Макси Кредит.. остальное всё МФО. Там суммы были от 2000 до 9000 тела.. первые месяцы все предлагали тело и даже меньше. Денег тогда не было фактически на еду, не то что им отдавать. Забил. На мой финансовый номер было +300 звонков в день. Знакомых нашли всего несколько человек-многие уехали после начало войны заграницу..но тех кто остались доставали знатно.. начал что-то закрывать с 2023.. тогда закрыл кредитки спортбанка, изи банка, монобанк, Альфа-Банк предложил реструактизацию на год за тело кредита, остальное спишет.. в 2024 макси кредит пошел в суд-повесили исполнительное на 60к. Защищаться было бессмысленно, многих адвокатов с форума спрашивал. Звонки активные мне так же до середины 2024 приходили, потом несколько звонков в неделю. Никогда не брал трубку и не общался с ними. Нео банк и форвард в этом году у Кредит капитал. С перплатой почти х2 от тела кредитки. МФО закрывал за тело или меньше. Когда приходили предложения на почту или в смс, но большинство так же у факторингов закрыл.. оставалось только исполнительное на 60к.. но в начале августа этого года снова в 4 МФО впутался. Суммы не большие. Думаю через месяца 2 что то адекватное предложат, закрою до нг все долги и буду жить спокойно. Кстати с карточкой мне повезло.. когда исполнитель блокировал счета все, эта карта была заблокирована финмониторингом банка. А исполнитель ленивый и не искал больше счетов. Спокойно полтора года уже пользуюсь. Как то так всё

 

[xola]

частину листів можна зараз через додаток переадресувати) Рекомендаційні точно всі. Звичайні щось поки не зрозуміло (вони власне і не завжди трекаються)

мені недавно санкредит прислав без будь-яких попереджень повідомлень і т.д
навіть на урпошту нічого не приходило, і закинули прямо в скриньку в підїзді

 

[ПАЗЛ]

Still_Afloat нужно идти в просрочки, иначе никак, с зп 25к оплачивать сьемную квартиру и платить проценты по кредитам с телом 500к это нереально.

А звонки... ну да, неприятно, но выбираться нужно, а выход только через просрочки.

 

[Still_Afloat]

Still_Afloat нужно идти в просрочки, иначе никак, с зп 25к оплачивать сьемную квартиру и платить проценты по кредитам с телом 500к это нереально.

А звонки... ну да, неприятно, но выбираться нужно, а выход только через просрочки.

Мда.. неприятно єто осознавать... но видимо выход только один.. но он для меня на крайний случай... немогу допустить разглашение...

 

[фокс23]

Мда.. неприятно єто осознавать... но видимо выход только один.. но он для меня на крайний случай... немогу допустить разглашение...

Мой вам совет.. хорошо подумать.. разложить по полочкам что и сколько нужно. Если даже в этом месяце найдете такую сумму то что дальше, какие суммы в месяц нужны до конца года и дальше если даже поменяете работу, сможете ли вы так увеличить зарплату? Перекредитацией вы только пока копаете яму себе глубже.. и ещё здесь важный психологический момент, не вернется ли лудка в таких ситуациях.. во многих людей действует алгоритм когда денег не откуда взять и тотальная финансовая нагрузка-подниму немного, расхлебаюсь с чем то на платеж, подарок, продукты..

 

[Олександр Мальцев]

Пишу только потому что, как будто за меня написали. История знакома, и если ты думаешь что ты долги закроешь и проблема исчезнет? К сожалению нет, на данный момент не долги твоя проблема, подумай об этом.

 

[ПАЗЛ]

Пишу только потому что, как будто за меня написали. История знакома, и если ты думаешь что ты долги закроешь и проблема исчезнет? К сожалению нет, на данный момент не долги твоя проблема, подумай об этом.

Хороший совет, проблема это поиск быстрых денег, а в долгах частые срывы, капканы для таких уже расставлены. Первое- нужно рассказать все родным, это самое то что нужно сделать в первую очередь, потомучто страх долгов это не сама сумма часто, а то что о тебе думают люди, потом менять отношение к жизни и работать как можно больше, не думая особо о сумме долга, не загоняться из-за долгов.

Может сильно как-то коротко написал, но суть такая, если вечно думать о проблеме это будет мешать её решить, а если проблему поставить как фон, а концентрация на жизнь без этой проблемы, развитие себя как человека, то она постепенно начнёт решаться.

 

[Shearer]

немогу допустить разглашение...

Мы все когда-то так говорили и думали. Что если позвонят и скажут, то все, жизнь закончена)

Твоя история очень напоминает мою, мне тогда тоже было 23 и я тоже лудоманил
Можешь почитать мой дневник, как будет время

 

[Vadym]

Много текста ни о чем. Основная идея: пожалейте меня и не говорите ничего плохого а то я с собой что-то сделаю.
Ты думаешь, что один такой, или что больше никто не проходил через это? Пффффффффффффффффффф
Вспоминая себя - есть не хотелось, мир казался черно-беоым. Постоянные звонки, прессинг со стороны калов (а тогда они именно прессинговали, не то, что сейчас мило просят)
Почитай темки 2019-2021 годов, когда законов не было об их деятельности, сразу поймёшь, что у тебя еще всё отличненько.
Лично мне этот форум открыл понимание во многих, очень многих аспектах.

Стратегия - это отлично, но она в корне у тебя неправильная, погнали по пунктам:

0. Долг - это не конец жизни, долги есть у 78% населения Украины и надо понять и принять, что управляешь жизнью ты, а не долги тобой.
1. Признайся в первую очередь себе, что платить ты не можешь.
2. Признайся в первую очередь себе, что платить бешеные проценты ты уже не хочешь. И ПРЕКРАТИ ИХ ПЛАТИТЬ. Деньги сжигаются!
3. Прессинг со стороны коллекторов будет, смирись. Не могу допустить разглашение? Стыдно?))) Прими то, что это будет и переступи, Ширер верно написал, все тут через это прошли.
4. Подготовься сам и подготовь ближайшее окружение к стратегии "я его не знаю", именно так можно будет снизить количество звонков. Смени номер телефона обязательно. Будет тяжковато, но это надо пережить. Просто. Тупо. Пе-ре-жить!
5. Ограничения: если ты все бабки будешь тратить на долги (а тут читай бессмысленные проценты), то никогда их не закроешь. В первую очередь спрячь от себя курс доллара, знаешь чем полезно? Помогает забыть о цифре, сейчас ты её воспринимаешь критично - вот и перестань на этом концентрироваться. Радуй себя в первую очередь! Чем-то, что радовало ДО того, как ты наелся кортизола. Еда, прогулки, сеkс. Найди того, кто скажет "ёбтвмт, мы справимся", а если этот кто-то не готов(а) поддержать - сам себе скажи: "ёбтвмт, я справлюсь". НЕ ОГРАНИЧИВАЙ СЕБЯ.
6. Работа и доход. 25к для Киева - это очень мало (хотя, каждому по потребностям, конечно, и 100к мало бывает). Я хз что там за прокол такой в 50к, но чот мне кажется, что тебя тупо развели. Я бы активно искал работу с большей зп и сейчас найти такую, очитывая, что ты пока что вне мобилизационного возраста, достаточно легко. К слову, если уж ты два раза про самовыпил написал - то заключить контракт с МО проще и мобилизироваться, например, в СБС будет лучше, чем прыгать (хотя мы оба знаем, что ты так не сделаешь, примитивная манипуляция типа "пожалейте меня, иначе..."). У меня сколько знакомых с позиций уезжать не хотят. Не не могут, а именно не хотят. Ап ту ю, как говорится.
7. Постарайся больше не брать займы - только отсрочишь то, что написано выше, но с более тяжелыми последствиями.



Не строй ситуацию вокруг долгов, не надо "не отказываться", омг, я тем малозвонящим коллекторам прямо говорю, что брал деньги с целью не вернуть, и да я отказываюсь возвращать, и да, го в суд - всё, методы заканчиваются, но ты пока к такому еще не готов - суть сообщения показать тебе, что звонилки это только звонилки. Введи долги как малозначимую часть по принципу: могу - отдаю, не могу - забиваю. Лучше накопить на тело кредита, чем иводить себя вон теми цифрами, что ты выше написал.

Короче, финализирую, лично мне пофиг как ты в это болото залез, вылазить тебе, но не смей себя жалеть и прикидываться тряпкой - это не поможет.

 

[Still_Afloat]

Пишу только потому что, как будто за меня написали. История знакома, и если ты думаешь что ты долги закроешь и проблема исчезнет? К сожалению нет, на данный момент не долги твоя проблема, подумай об этом.

На данный момент, да, щас проблема только в цыфрах... с лудкой уже бросил как-то. Строю семью.. и, честно говоря, о легких деньгах перестал думать.
Пришло понимане, что бабки зарабатываются «кровью и потом», так сказать — неважно, физическим или умственным.
А людей на*бывать совесть и воспитание не позволяет... если кто то получил значит кто то потерял...
Над мозгами в плане лудки, темок и быстрых денег я вроде уже поработал, я знаю что нельзя просто один раз «вылечить» и забыть, поэтому за собой слежу.
Кстати, в этой ситуации с мышлением и мозгами мне тоже очень помогла девушка — она как психолог для меня.
Или ты имел в виду какую-то другую проблему?

Хороший совет, проблема это поиск быстрых денег, а в долгах частые срывы, капканы для таких уже расставлены. Первое- нужно рассказать все родным, это самое то что нужно сделать в первую очередь, потомучто страх долгов это не сама сумма часто, а то что о тебе думают люди, потом менять отношение к жизни и работать как можно больше, не думая особо о сумме долга, не загоняться из-за долгов.

Может сильно как-то коротко написал, но суть такая, если вечно думать о проблеме это будет мешать её решить, а если проблему поставить как фон, а концентрация на жизнь без этой проблемы, развитие себя как человека, то она постепенно начнёт решаться.

С родными пока сложнее. Не потому что я хочу дальше что-то скрывать ради самого скрытия, а потому что они уже один раз помогали мне выбраться из долгов, и я очень не хочу снова ставить их перед фактом, что я опять всё просрал. Тем более финансово они сейчас всё равно не смогут меня вытащить, та и я не позволю..
А вот насчёт того, чтобы перестать постоянно жить мыслями о долгах — тут, наверное, ты прав. Я последние месяцы реально просыпаюсь и засыпаю с мыслями о платежах, постоянно считаю, де взять деньги и что чем перекрыть. И это уже само по себе начинает мешать жить и работать.
Наверное, действительно нужно поставить это как долгосрочную проблему на фоне, а не как задачу, которую я обязан решить за один месяц. Работать, увеличивать доход и постепенно разгребать.
Спасибо, хорошая мысль...

Мы все когда-то так говорили и думали. Что если позвонят и скажут, то все, жизнь закончена)

Твоя история очень напоминает мою, мне тогда тоже было 23 и я тоже лудоманил
Можешь почитать мой дневник, как будет время

Спасибо, как раз за такими историями «на опыте» я и пришел...
И вот эта мысль про «грехи юности» прям зашла.
Буду читать дальше. Понимаю, что это маловероятно, но для меня отметка «закончить» или хотя бы видеть финиш стоит на 25.
Щас полгода перекантоваться... дальше смена работы, увеличение дохода и выжигать по одному... как бородавки
В плане отдать как есть.. Большие % только ТАС и тот перекинем в другой банк.. или склоним к смене условий договора..
Можешь вспомнить первый момент разглашения близким? Как это было и что ты тогда чувствовал?

 

[Still_Afloat]

Много текста ни о чем. Основная идея: пожалейте меня и не говорите ничего плохого а то я с собой что-то сделаю.
Ты думаешь, что один такой, или что больше никто не проходил через это? Пффффффффффффффффффф
Вспоминая себя - есть не хотелось, мир казался черно-беоым. Постоянные звонки, прессинг со стороны калов (а тогда они именно прессинговали, не то, что сейчас мило просят)
Почитай темки 2019-2021 годов, когда законов не было об их деятельности, сразу поймёшь, что у тебя еще всё отличненько.
Лично мне этот форум открыл понимание во многих, очень многих аспектах.

Стратегия - это отлично, но она в корне у тебя неправильная, погнали по пунктам:

0. Долг - это не конец жизни, долги есть у 78% населения Украины и надо понять и принять, что управляешь жизнью ты, а не долги тобой.
1. Признайся в первую очередь себе, что платить ты не можешь.
2. Признайся в первую очередь себе, что платить бешеные проценты ты уже не хочешь. И ПРЕКРАТИ ИХ ПЛАТИТЬ. Деньги сжигаются!
3. Прессинг со стороны коллекторов будет, смирись. Не могу допустить разглашение? Стыдно?))) Прими то, что это будет и переступи, Ширер верно написал, все тут через это прошли.
4. Подготовься сам и подготовь ближайшее окружение к стратегии "я его не знаю", именно так можно будет снизить количество звонков. Смени номер телефона обязательно. Будет тяжковато, но это надо пережить. Просто. Тупо. Пе-ре-жить!
5. Ограничения: если ты все бабки будешь тратить на долги (а тут читай бессмысленные проценты), то никогда их не закроешь. В первую очередь спрячь от себя курс доллара, знаешь чем полезно? Помогает забыть о цифре, сейчас ты её воспринимаешь критично - вот и перестань на этом концентрироваться. Радуй себя в первую очередь! Чем-то, что радовало ДО того, как ты наелся кортизола. Еда, прогулки, сеkс. Найди того, кто скажет "ёбтвмт, мы справимся", а если этот кто-то не готов(а) поддержать - сам себе скажи: "ёбтвмт, я справлюсь". НЕ ОГРАНИЧИВАЙ СЕБЯ.
6. Работа и доход. 25к для Киева - это очень мало (хотя, каждому по потребностям, конечно, и 100к мало бывает). Я хз что там за прокол такой в 50к, но чот мне кажется, что тебя тупо развели. Я бы активно искал работу с большей зп и сейчас найти такую, очитывая, что ты пока что вне мобилизационного возраста, достаточно легко. К слову, если уж ты два раза про самовыпил написал - то заключить контракт с МО проще и мобилизироваться, например, в СБС будет лучше, чем прыгать (хотя мы оба знаем, что ты так не сделаешь, примитивная манипуляция типа "пожалейте меня, иначе..."). У меня сколько знакомых с позиций уезжать не хотят. Не не могут, а именно не хотят. Ап ту ю, как говорится.
7. Постарайся больше не брать займы - только отсрочишь то, что написано выше, но с более тяжелыми последствиями.



Не строй ситуацию вокруг долгов, не надо "не отказываться", омг, я тем малозвонящим коллекторам прямо говорю, что брал деньги с целью не вернуть, и да я отказываюсь возвращать, и да, го в суд - всё, методы заканчиваются, но ты пока к такому еще не готов - суть сообщения показать тебе, что звонилки это только звонилки. Введи долги как малозначимую часть по принципу: могу - отдаю, не могу - забиваю. Лучше накопить на тело кредита, чем иводить себя вон теми цифрами, что ты выше написал.

Короче, финализирую, лично мне пофиг как ты в это болото залез, вылазить тебе, но не смей себя жалеть и прикидываться тряпкой - это не поможет.

Спасибо за развернутый ответ. Да, местами жёстко, но, наверное, именно поэтому и зацепило.
По поводу «пожалейте меня» — нет, я не для этого писал. Я скорее хотел впервые за много лет нормально изложить всю историю целиком и получить взгляд со стороны. И, судя по ответам, именно это и получил. У каждого своя история и свой путь.
Но вот с разглашением у меня пока самый большой затык. Я понимаю головой, что это не конец жизни и что через это проходили другие.
Просто для понимания, почему я так зациклен. Для меня это примерно как если бы меня голым по улице заставили пробежаться или выйти на площадь и на весь город крикнуть, что я убил человека.
Я понимаю, что со стороны это может выглядеть как «ну узнают и узнают», но внутри у меня это воспринимается именно так — как публичное унижение и разрушение той репутации, которую я годами строил.
Возможно, поэтому я так держусь за попытки не допустить просрочек. Наверное, мне действительно придется научиться относиться к этому проще, если другого выхода не будет.
По работе — тут согласен полностью. Но, как уже отвечал выше, до конца года я связан договоренностью по рабочему долгу.
И нет, это не развод — я допустил ошибку там, где не должен был, вину принял и сейчас выполняю договоренность.
Поэтому задача — не устроить ещё больший звиздец и дотянуть до момента, когда смогу нормально менять работу.
Насчёт «не ограничивать себя» тоже согласен, но когда расслабляюсь вместо того, чтобы пахать, чувствую вину перед собой — и опять накрывает. Вот эти загоны мне как раз и надо убирать.
Но я не считаю, что я себя жалею. Сожаление об ошибках прошлого — да, есть. Но я их принял и пытаюсь исправить.
За мысль «могу — отдаю, не могу — не загоняю себя до состояния, когда уже не могу жить» отдельно спасибо. Над этим реально нужно подумать стоит ли оно того...