Ціна позову - 49,6 тис. грн
Первісний кредитор - ПАТ "Банк Михайлівський"
Із рішення суду:
"Суд зауважує, що у позовній заяві не вказано, коли саме відповідач отримала кредит в розмірі 12 437.95 грн., а суд не має можливості це встановити самостійно з наданих в якості доказу позивачем виписок по особовим рахункам з 23.05.2016 по 27.07.2020, оскільки виписка сформована з 23.05.2016 року, а не з часу укладення договору, у виписках зазначені рахунки, які не відповідають рахунку, вказаному у розписці про отримання платіжної карти і жодного доказу того, що рахунок, вказаний у виписках, належить саме відповідачу.
Крім того, представлені суду виписки по рахунку, як зазначено позивачем, оформлені Фондом гарантування вкладів, та охоплюють період з 2016 року по 2020 рік, однак виписки не підписані уповноваженим представником Фонду гарантування вкладів, а отже не є належним та допустимим доказом на підтвердження видачі кредиту та під ставності стягнення заборгованості."
Далі:
"Відтак, єдиним документом, де зазначений розмір кредитної заборгованості, є Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №7_БМ від 20 липня 2020 року, в якому зазначено, що ТОВ "Діджи Фінанс" набуло право вимоги до ВІДПОВІДАЧА за кредитним договором №200513757 від 24.04.2016 року зі строком закінчення кредитного договору 24 квітня 2018 року, сума видачі кредиту 12 437.95 грн., сума заборгованості за тілом кредиту становить 11 155.57 грн., 20 486.34 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Проте, суд вважає, що зазначений документ не є належним доказом наявності заборгованості, оскільки складений ТОВ "Діджи Фінанс", без підписів ПАТ "Банк Михайлівський" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є одностороннім та не містять будь-яких посилань на первинні документи, які б підтверджували розмір заборгованості, яку відступає первісний кредитор, в тому числі і за кредитним договором №200513757 від 24.04.2016.
На переконання суду, фактично доданий витяг є документом, що надрукований позивачем та підписаний його керівником, що не є ідентичним копії оригінального документа. До того ж, реєстр кредитних договорів до договору факторингу №7_БМ від 20 липня 2020 року сам по собі не підтверджує розмір заборгованості."
А також:
"З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що було представником позивача не надано належних доказів на підтвердження своїх тверджень, натомість такі його доводи знайшли своє об’єктивне спростування доводами відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Разом з тим, недоведеність позивачем вищевказаних вимог обмежує суд у вирішенні питання про стягнення 3% відсотків, та інфляційних втрат, тому такі вимоги до задоволення також не підлягають."
Справа №308/9753/25. Рішення від 10.11.2025 (надіслано судом 09.01.2026).
Вітаємо нашого клієнта
