Вітаю форумчани?
Я з вами рівно місяць.
І в мене сьогодні перший день прострочки по двом шарагам. Тіла кредитів - 15 і 20 тисяч.
Розкажу свою історію. Постараюсь викласти максимально лаконічно, щоб мене зрозуміли.
Я мати двох дітей, 6 років і 8 місяців.
2020 видався важкий, я завагітніла, поламалася машина, старша дитина перенесла операцію на серці.
Чоловік заробляє 6500 грн в місяць, які платять частинами. Я отримую 2100 пенсії по інвалідності і зарплату 8000.
На життя стало катастрофічно не вистачати.
І тут я йду в декрет і починаю залазити в борги. На той момент в мене було дві кредитки на мені, стали додаватися шараги.
Всі декретні пішли на борги.
По кредитках гасила тільки відсотки.
Всі спроби випхати чоловіка на більш оплачувану роботу закінчувалися скандалами, а одного разу він сказав мені закрити їб*ло і терпіти, бо всі так живуть. Прямо так і сказав, слово в слово.
Спочатку я брала шараги під 0%, щоб закрити інші шараги і перекрити відсотки по кредитках. Прийшли "дитячі" 10320. Теж в прірву.
До слова, фінансові справи нашої сім'ї на мені. Я купляю продукти, плачу за комуналку, забезпечую будинок всим необхідним.
Чоловік не цікавиться, вистачає нам на життя чи ні. Він не знає цін, йому просто пофігу.
Місяць тому настав апогей цієї історії.
Ситуація така: на мені боргів 65 тисяч грн, загальний дохід сім'ї на 4 людини 9560 грн.
Борг по комуналці складає 2500 грн. В чоловіка на роботі борг 12000. В молодшої дитини підгузків 0. Холодильник пустий. Собаки голодні. У машини бак пустий. (Машина мені потрібна, бо я вожу старшу дитину до логопеда і в садок за 6 км). Рахунок на телефон треба поповнити. 25 число - треба платити Привату. Настав день погашення однієї з шараг - 14500 грн.
Декілька днів моя голова кипить думками, де взяти стільки грошей.
Я розумію, що це просто кінець. Під 0 взяти ніде, і я розумію, що вже досить.
Тут батьку випадає можливість купити мотоблок, але в нього не вистачає 3000 грн. Подзвонив до нас, питає, чи нема в нас позичити десь грошей хоча б не тиждень.
І тут в моїй голові щось перемкнуло.
Я говорю - є, приїзджай.
Він приїхав, я залишаю його з моїм чоловіком і двома дітьми вдома, а сама сідаю в машину і їду в секонд хенд.
В кишені було 200 грн, які прабабуся передала правнучатам на смачненьке.
За ці гроші я купляю на вагу чоловічі штани, реглан і кепку. Моя ідея народилася блискавично - набрати мікрозаймів на гарну суму, поїхати в сусіднє місто, переодягтися, зняти гроші, викинути телефон, банківську картку і паспорт. Обставити усе, як крадіжку.
Було в той день доволі спекотно, одяг не наліз на мокре тіло, і я зрозуміла, що ідея це канєшно ху@#ва.
Тому я просто розправляю плечі, беру два мікрозайми на 15 і 20 тисяч, (з думкою послати їх в ср*ку, і нічого не повертати, авось прокатіт) знімаю з картки гроші, їду додому.
Дала батьку грошей, і 1000 на продукти.
Виплачую борги по комуналці, закриваю одну кредитку.
Купляю дитині дві упаковки підгузків, стільчик для годування, пару іграшок.
Старшій дитині тумбочку для одягу, письмовий стіл, декілька майок, труси. Купляю продукти.
Короче, закриваю свої потреби... Бо дійшло було просто до краю. Я була в такому відчаї, що просто вирішила "шиконути". Я не звикла жити в такій дупі, в якій ми живемо останнім часом.
На другий день я осознала, що граюся з вогнем. Так я і натрапила на цей форум.
Прочитала його з тиждень.
І взяла ще 4 мікрозайми.
Погасила частину боргу на другій кредитці, 900 грн переслала хворим людям на лікування, кумі 400 грн, бо теж на мілині. Привітала хрещеницю з днем народження (1300 грн). Купила собі нарешті суші, бо вже забула їх смак. Свічки в машину купила. Побутової хімії, бо закінчилося тупо все. Ламінату на підлогу в дитячу. Поповнила аптечку, бо діти похворіли. Батькам заплатила за світло.
...
Отаке...
Сьогодні перший день просрочки.
Настрій до сьогодні був норм, пофігістичний.
А сьогодні я почала боятися.
Я зрозуміла, що граю з вогнем!
Контактних вказувала липові номери.
Сім картка вимкнена, мабуть мені вже обзвонилися. Вайбер налаштувала. ФБ закрита сторінка.
Скоро підуть просрочки по інших кредитах.
Але мені треба ще виплатити 20000 на ПриватБанк.
Руки чешуться набрати ще, щоб закрити приват і потім послати його в дупло. Бо останнім часом вся моя пенсія йшла йому на відсотки.
Діти обділені, а я плачу останні копійки.
Я нікого не налаштовую робити так, як зробила я. Я вчинила величезну дурницю! Розумію це! Я була просто доведена до відчаю нищетою і повною відсутністю розуміння з боку чоловіка.
Доречі, він вважає, що в швидкокредитах беруть гроші тільки кончені.
В мене інша думка - хай я зашиюся в борги, але дітей нагодую! Потім якось викручуся.
Але рішення прийняте. Більше ніяких перепозик! Пролонгації, доречі, я ніколи не робила, старалася закривати шляхом взяття інших під 0%.
Ось така сповідь невдахи...
Зараз я прийняла рішення почати працювати на фрілансі... Не знаю, як все встигатиму((( мої діти потребують постійної уваги, вони постійно висять на мені, не відходять) мабуть люблять) коли була 1 дитина, я підробляла копірайтером потроху.
Треба якось випутуватися... Втомилася від боргів...
Дякую за увагу...
Доповнено
Чоловік і батьки про мої борги не знають.
Але коли я приїхала до батьків і побачила, якими очима батько дивиться на омріяний мотоблок, я не шкодувала про свій вчинок...
Я з вами рівно місяць.
І в мене сьогодні перший день прострочки по двом шарагам. Тіла кредитів - 15 і 20 тисяч.
Розкажу свою історію. Постараюсь викласти максимально лаконічно, щоб мене зрозуміли.
Я мати двох дітей, 6 років і 8 місяців.
2020 видався важкий, я завагітніла, поламалася машина, старша дитина перенесла операцію на серці.
Чоловік заробляє 6500 грн в місяць, які платять частинами. Я отримую 2100 пенсії по інвалідності і зарплату 8000.
На життя стало катастрофічно не вистачати.
І тут я йду в декрет і починаю залазити в борги. На той момент в мене було дві кредитки на мені, стали додаватися шараги.
Всі декретні пішли на борги.
По кредитках гасила тільки відсотки.
Всі спроби випхати чоловіка на більш оплачувану роботу закінчувалися скандалами, а одного разу він сказав мені закрити їб*ло і терпіти, бо всі так живуть. Прямо так і сказав, слово в слово.
Спочатку я брала шараги під 0%, щоб закрити інші шараги і перекрити відсотки по кредитках. Прийшли "дитячі" 10320. Теж в прірву.
До слова, фінансові справи нашої сім'ї на мені. Я купляю продукти, плачу за комуналку, забезпечую будинок всим необхідним.
Чоловік не цікавиться, вистачає нам на життя чи ні. Він не знає цін, йому просто пофігу.
Місяць тому настав апогей цієї історії.
Ситуація така: на мені боргів 65 тисяч грн, загальний дохід сім'ї на 4 людини 9560 грн.
Борг по комуналці складає 2500 грн. В чоловіка на роботі борг 12000. В молодшої дитини підгузків 0. Холодильник пустий. Собаки голодні. У машини бак пустий. (Машина мені потрібна, бо я вожу старшу дитину до логопеда і в садок за 6 км). Рахунок на телефон треба поповнити. 25 число - треба платити Привату. Настав день погашення однієї з шараг - 14500 грн.
Декілька днів моя голова кипить думками, де взяти стільки грошей.
Я розумію, що це просто кінець. Під 0 взяти ніде, і я розумію, що вже досить.
Тут батьку випадає можливість купити мотоблок, але в нього не вистачає 3000 грн. Подзвонив до нас, питає, чи нема в нас позичити десь грошей хоча б не тиждень.
І тут в моїй голові щось перемкнуло.
Я говорю - є, приїзджай.
Він приїхав, я залишаю його з моїм чоловіком і двома дітьми вдома, а сама сідаю в машину і їду в секонд хенд.
В кишені було 200 грн, які прабабуся передала правнучатам на смачненьке.
За ці гроші я купляю на вагу чоловічі штани, реглан і кепку. Моя ідея народилася блискавично - набрати мікрозаймів на гарну суму, поїхати в сусіднє місто, переодягтися, зняти гроші, викинути телефон, банківську картку і паспорт. Обставити усе, як крадіжку.
Було в той день доволі спекотно, одяг не наліз на мокре тіло, і я зрозуміла, що ідея це канєшно ху@#ва.
Тому я просто розправляю плечі, беру два мікрозайми на 15 і 20 тисяч, (з думкою послати їх в ср*ку, і нічого не повертати, авось прокатіт) знімаю з картки гроші, їду додому.
Дала батьку грошей, і 1000 на продукти.
Виплачую борги по комуналці, закриваю одну кредитку.
Купляю дитині дві упаковки підгузків, стільчик для годування, пару іграшок.
Старшій дитині тумбочку для одягу, письмовий стіл, декілька майок, труси. Купляю продукти.
Короче, закриваю свої потреби... Бо дійшло було просто до краю. Я була в такому відчаї, що просто вирішила "шиконути". Я не звикла жити в такій дупі, в якій ми живемо останнім часом.
На другий день я осознала, що граюся з вогнем. Так я і натрапила на цей форум.
Прочитала його з тиждень.
І взяла ще 4 мікрозайми.
Погасила частину боргу на другій кредитці, 900 грн переслала хворим людям на лікування, кумі 400 грн, бо теж на мілині. Привітала хрещеницю з днем народження (1300 грн). Купила собі нарешті суші, бо вже забула їх смак. Свічки в машину купила. Побутової хімії, бо закінчилося тупо все. Ламінату на підлогу в дитячу. Поповнила аптечку, бо діти похворіли. Батькам заплатила за світло.
...
Отаке...
Сьогодні перший день просрочки.
Настрій до сьогодні був норм, пофігістичний.
А сьогодні я почала боятися.
Я зрозуміла, що граю з вогнем!
Контактних вказувала липові номери.
Сім картка вимкнена, мабуть мені вже обзвонилися. Вайбер налаштувала. ФБ закрита сторінка.
Скоро підуть просрочки по інших кредитах.
Але мені треба ще виплатити 20000 на ПриватБанк.
Руки чешуться набрати ще, щоб закрити приват і потім послати його в дупло. Бо останнім часом вся моя пенсія йшла йому на відсотки.
Діти обділені, а я плачу останні копійки.
Я нікого не налаштовую робити так, як зробила я. Я вчинила величезну дурницю! Розумію це! Я була просто доведена до відчаю нищетою і повною відсутністю розуміння з боку чоловіка.
Доречі, він вважає, що в швидкокредитах беруть гроші тільки кончені.
В мене інша думка - хай я зашиюся в борги, але дітей нагодую! Потім якось викручуся.
Але рішення прийняте. Більше ніяких перепозик! Пролонгації, доречі, я ніколи не робила, старалася закривати шляхом взяття інших під 0%.
Ось така сповідь невдахи...
Зараз я прийняла рішення почати працювати на фрілансі... Не знаю, як все встигатиму((( мої діти потребують постійної уваги, вони постійно висять на мені, не відходять) мабуть люблять) коли була 1 дитина, я підробляла копірайтером потроху.
Треба якось випутуватися... Втомилася від боргів...
Дякую за увагу...
Доповнено
Чоловік і батьки про мої борги не знають.
Але коли я приїхала до батьків і побачила, якими очима батько дивиться на омріяний мотоблок, я не шкодувала про свій вчинок...
Останнє редагування:
