Adios
✩ Premium ✩
- Реєстрація
- 17 Лип 2021
- Дописи
- 10569
- Реакції
- 15905
- Бали
- 4565
Adios не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Пропонується якісно оновити чинну редакцію Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” з метою забезпечення формування платоспроможного, стійкого та конкурентного ринку фінансових послуг.
Таємниця фінансової послуги
1. Інформація про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відома надавачу фінансових послуг та/або посереднику у процесі обслуговування клієнта та/або взаємовідносин з ним або стала відома третім особам під час надання послуг надавача фінансових послуг та/або посередника або під час виконання функцій, визначених законом, а також визначена цією статтею інформація про надавача фінансових послуг та/або посередника є таємницею фінансової послуги.
До таємниці фінансової послуги, зокрема, належить інформація про:
1) рахунки клієнта;
2) операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини;
3) фінансовий або майновий стан клієнта
та інша [ст.10]
Особи, винні в розголошенні інформації, що становить таємницю фінансової послуги, та/або її використанні на свою користь чи на користь третіх осіб, що заподіяло шкоду надавачу фінансових послуг та/або посереднику, його клієнту, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону.
Надавач фінансових послуг та/або посередник має право надавати інформацію, що становить таємницю фінансової послуги, нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування та іноземним консульським установам, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, державній виконавчій службі, приватним виконавцям, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником яких він є, в Україні і за кордоном.
Положення цієї статті поширюються також на осіб, яким були відступлені права вимоги за договорами про надання фінансових послуг, а також на надавачів фінансових послуг та/або посередників після втрати ними права на здійснення діяльності з надання фінансових послуг та/або діяльності з надання посередницьких послуг.
Інформація, що становить таємницю фінансової послуги, розкривається Регулятором у встановленому ним порядку:
1) на письмовий запит відповідної особи, якої стосується така інформація;
2) за рішенням суду;
3) в інших випадках, визначених цією статтею.
Регулятор надає надавачам фінансових послуг доступ до інформації з Кредитного реєстру в порядку, визначеному законом.
Кредитний реєстр Національного банку України
Національний банк України веде Кредитний реєстр. Інформація про операції за видами фінансових послуг, визначеними пунктами 2, 4 - 6 частини першої статті 4 цього Закону (далі в цій статті - кредитні операції), подається до Кредитного реєстру надавачами фінансових послуг, що здійснюють діяльність з надання таких фінансових послуг
Кредитодавець зобов’язаний отримати згоду боржника - фізичної особи на подання інформації до Кредитного реєстру при здійсненні кредитної операції та укладенні відповідного договору. Відсутність такої згоди боржника - фізичної особи має наслідком відмову кредитодавця в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.
Кредитодавець зобов’язаний використовувати інформацію, отриману з Кредитного реєстру, з метою управління кредитним ризиком.
Відповідальність за порушення прав споживачів
2. Регулятор застосовує до надавачів фінансових та/або супровідних послуг заходи впливу у вигляді накладення штрафу за такі порушення прав споживачів:
1) ненадання або надання не в повному обсязі споживачу перед укладенням договору про надання фінансових послуг визначеної законом інформації про умови надання фінансових послуг в обсязі, передбаченому законодавством, або надання недостовірної інформації про таку послугу – у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок такого ненадання, надання не в повному обсязі чи надання недостовірної інформації;
2) ненадання за письмовим запитом споживача проекту договору про надання фінансової послуги, якщо такий обов’язок передбачено законом, – у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок такого ненадання;
3) ненадання споживачу у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 9 цього Закону, примірника договору про надання фінансової послуги та додатків до нього (за наявності) – у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок;
4) непроведення оцінки кредитоспроможності споживача перед укладенням договору про надання фінансової послуги, якщо її обов’язкове проведення передбачено законом, – у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок;
5) укладення договору про надання фінансової послуги не в письмовій формі (якщо укладення договору в письмовій формі передбачено законом) – у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок;
6) збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки, зміна в односторонньому порядку механізму обчислення змінюваної процентної ставки або неповідомлення споживача у строк та порядку, встановлені законом, про зміну змінюваної процентної ставки – у розмірі від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок;
7) неповідомлення надавачем фінансової послуги споживача про відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги, якщо обов’язковість такого повідомлення встановлена законом, - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок такого неповідомлення;
8) недотримання встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) - у розмірі від 3 тисяч до 6 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
9) залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до реєстру колекторських компаній, - у розмірі від 5 тисяч до 8 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
10) недотримання встановлених законом вимог до договору про споживчий кредит - у розмірі від 5 тисяч до 7 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заходи впливу, які застосовуються до фінансових компаній та ломбардів
1) вимога до фінансової компанії або ломбарду, їх керівників вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства;
2) письмове застереження про вчинення порушення фінансовою компанією або ломбардом чи виявлення недоліків у діяльності фінансової компанії або ломбарду або їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі;
3) скликання засідання органів управління фінансової компанії або ломбарду;
4) встановлення для фінансової компанії або ломбарду додаткових пруденційних вимог;
5) обмеження, зупинення чи припинення окремих видів фінансових, супровідних або інших послуг чи операцій, що надаються або здійснюються фінансовою компанією або ломбардом та/або їх відокремленими підрозділами, або обмеження кола осіб, яким можуть надаватися такі послуги чи операції;
6) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі фінансовій компанії або ломбарду, до діяльності яких застосовуються пруденційні вимоги або у випадку тимчасової заборони права голосу відповідно до частини одинадцятої цієї статті;
7) накладення штрафів на:
а) фінансову компанію або ломбард, але у розмірі не більш як 0,1 відсотка суми активів станом на останню звітну дату, що передує прийняттю рішення про застосування відповідного заходу впливу, крім штрафів, передбачених статтею 28 цього Закону;
б) посадових осіб фінансової компанії або ломбарду відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.
Рішення Регулятора про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу може застосовуватися одночасно із застосуванням заходу впливу у вигляді письмового застереження про вчинення порушення чи про виявлення недоліків у діяльності;
8) накладення штрафів відповідно до статті 28 цього Закону;
9) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у фінансовій компанії або ломбарді права голосу (тимчасова заборона права голосу);
10) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи фінансової компанії або ломбарду від посади;
11) вимога припинення повноважень керівника фінансової компанії або ломбарду;
12) обмеження, припинення реклами фінансових послуг;
13) анулювання ліцензії фінансової компанії або ломбарду.
Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до фінансової компанії або ломбарду, їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі, має здійснюватися з урахуванням:
1) характеру допущених порушень, повторності та/або систематичності їх здійснення;
2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;
3) особливостей виду діяльності на ринку фінансових послуг, характеру і обсягів послуг, які надаються;
4) загального фінансового стану фінансової компанії або ломбарду, їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі;
5) ступеня відповідальності фінансової компанії та/або ломбарду, рівня співпраці з Регулятором, наявності чи відсутності у фінансової компанії та/або ломбарду випадків притягнення до відповідальності за вчинення порушення законодавства України, а також заходів, вжитих фінансовою компанією та/або ломбардом з метою запобігання повторному вчиненню порушення;
6) оцінки можливих негативних наслідків для клієнтів і кредиторів фінансової компанії та/або ломбарду або для фінансової стабільності.