Привіт для тих хто мене зна.
Для вас ця розповідь сумна
А може й ні, видніше всім
Коротше, ось що розповім
У Понизов'ї, дальнім краї
Де трави радують розмаєм
Там де блищить озер вода
Вродилась дівчинка руда
В веснянках вся мала усміха
Для тата радість, мами втіха-
Таке чудне оте маля!
( Щось почала я іздаля!)
Роки ідуть, дівча зростає
Що далі жде ніхто не знає.
Садочок, школа, інститут,
Кохання перше теж десь тут.
І тут як грім- хвороба мами
То був період страшний самий
Душа реве до ночі зрання
Дівча кидає те навчання....
А ось яка ще новина:
Нас двоє, я вже не одна
Хоч 20літ не за горами
Дівча оте сама вже мама!
Маленька крихітка тепла
У долю радість принесла.
Та не буває все прекрасно,
Ледь пораділи- знов нещастя.
Померла мама- то біда
Додолу сльози як вода
Дівча рида, та що поробиш
Забрала матінку хвороба.
І закрутилося, понеслося...
Проблеми- дибки аж волосся
Нема здоров'я, коштів, сили,
Та й чоловік уже немилий..
На що сім'ю прогодувати?
Я маю думати, я ж мати!
Робити що, нема роботи!
Вже геть замучили турботи!
І так потрібна допомога
Дівча щоночі просить в Бога
Хоч грам полегшення якийсь.
Аж раптом.... Що то, подивись!
Переказом на карту кошти!
Й не треба бігати на пошту!
Ще й нуль відсотків- треба брати
З зарплати можна все віддати.
І завертіло, закрутилось...
Благополуччя те де й ділось
Узяв, віддав, узяв ще більш
А на життя лишився шиш
Біда! Біда! Ну що робити
Вже геть замучили кредити
Вже геть зробилось дівча хворим
Тут диво- бачить чудо-форум
І хоч дівчисько сумнівалось
Та все ж тут зареєструвалось
І почалося знов навчання
Читає з сумерків до рання
Від рання знов сидить до ночі
Болить душа, сльозяться очі...
Тут істина- як камінь з неба:
Платити більше їм не треба!
Дійшло, нарешті, слава Богу!
Ще трішки, й протягла би ноги.
Руде дівча знов бачить краски
Лиш тут зірвало свою маску
І почало дивитись прямо
Хоча й болить душа так само,
Хоча вперед дивитись лячно,
Та все ж полегшало вже значно
Не так вже сіпається око
Не так вже серцю одиноко.
Якщо вже знову страх настиг-
То тутг швиденько зроблять втик
Біду твою вмить рознесуть
Дєжурний бутиль принесуть..
Збігають дні, життя іде
У Бджілки в вулику гуде
Складають вірші, хокку пишуть
Вже й МФО не так колише
Уже й колектор не страшний
Ось новачок прийшов сумний..
Атас, народ! На допомогу!
Людина збилася з дороги
Там з теми музика луна,
Тут Дорошкевичка дурна
Той хто сюди хоч раз зайшов
Для себе відповідь знайшов
Багато можна ще писати,
Та мабуть буду вже прощатись...
Дивіться сміло в майбуття!!!
З повагою..... Руде Дівча........
Читай
Гифка55, я вообще роман пишу. А ещё все никак не доделаю курс "Выход из кредитного рабства".
Нє ну ви у нас взагалі унікум
