Отже, в березні до мене звернувся клієнт, якому колекторська компанія «СВЕА ФІНАНС» пред'явила до суду вимогу про стягнення 52 208 грн нібито заборгованості за онлайн-кредитом «Селфі Кредит» на початкову суму 15 000 грн.
До моменту звернення клієнт вже фактично повернув більше, ніж отримав — 17 750 грн, однак колектори зарахували ці виплати у відсотки та штрафи, залишивши «тіло» боргу майже без змін.
Завдяки грамотно побудованому захисту суд відмовив у позові повністю.
Я підготував розгорнутий відзив і послідовно заперечив позицію колекторів.
По-перше, не доведено укладання договору Позивач надав лише копію кредитного договору без жодних підтверджень того, що його підписував саме відповідач, тож чітко сформулював, що без цих даних копія договору — не доказ.
Суд звернув на це увагу і ухвалою зобов'язав позивача надати оригінали електронних доказів — повний пакет: оригінал договору, заявку, оферту, підтвердження підписання обома сторонами. Встановлений строк — 15 днів. Позивач ухвалу проігнорував і не надав жодного документа.
По-друге, гроші повернуті. Навіть визнавши факт отримання 15 000 грн, суд встановив: клієнт вже сплатив 17 750 грн — тобто більше, ніж отримав. Підстав вважати, що ці кошти правомірно зараховано у відсотки та штрафи, суд не знайшов — адже умови договору, за якими здійснювалось нарахування, доведені не були.
По-третє, відповідно до перехідних положень ЦК України, в умовах воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності у вигляді неустойки та штрафних санкцій. Вимога про стягнення 7 500 грн пені відпала автоматично.
Три чіткі аргументи — і повна відмова.
Дякую клієнту за довіру та вітаю з перемогою)))
До моменту звернення клієнт вже фактично повернув більше, ніж отримав — 17 750 грн, однак колектори зарахували ці виплати у відсотки та штрафи, залишивши «тіло» боргу майже без змін.
Завдяки грамотно побудованому захисту суд відмовив у позові повністю.
Я підготував розгорнутий відзив і послідовно заперечив позицію колекторів.
По-перше, не доведено укладання договору Позивач надав лише копію кредитного договору без жодних підтверджень того, що його підписував саме відповідач, тож чітко сформулював, що без цих даних копія договору — не доказ.
Суд звернув на це увагу і ухвалою зобов'язав позивача надати оригінали електронних доказів — повний пакет: оригінал договору, заявку, оферту, підтвердження підписання обома сторонами. Встановлений строк — 15 днів. Позивач ухвалу проігнорував і не надав жодного документа.
По-друге, гроші повернуті. Навіть визнавши факт отримання 15 000 грн, суд встановив: клієнт вже сплатив 17 750 грн — тобто більше, ніж отримав. Підстав вважати, що ці кошти правомірно зараховано у відсотки та штрафи, суд не знайшов — адже умови договору, за якими здійснювалось нарахування, доведені не були.
По-третє, відповідно до перехідних положень ЦК України, в умовах воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності у вигляді неустойки та штрафних санкцій. Вимога про стягнення 7 500 грн пені відпала автоматично.
Три чіткі аргументи — і повна відмова.
Дякую клієнту за довіру та вітаю з перемогою)))
