Добрый вечер, дорогие форумчане!!!
Пришел ответ сегодня по Динеро...
Писала два обращения..по разным шаблонам... на урядову и на сайте нацкомфин..
Вот,что отвечают....
Это бл** как???? не належить до компетенции Нацкомфин...?????
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг розглянула Ваші звернення (від ....2020 вх. № Н-..... та від .......2020 № Н-.....) щодо врегулювання відносин з ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАїНА” та ТОВ “ФК “ДІНЕРО” (далі – Товариства) та в межах наданих повноважень повідомляє. Зі змісту Вашого звернення вбачається, що Вами укладені з Товариствами договори за якими Ви отримали від Товариств кошти, але договори на Вашу думку укладені з порушенням Товариствами порядку укладання електронного договору, що свідчить про його нікчемність в силу приписів частини другої статті 1055 Цивільно кодексу України, згідно якої кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частини першого статті 216 Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Відповідно до частини другої статті 1055 Цивільно кодексу України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Враховуючи зазначене вище, визнання кредитних договорів нікчемними не належить до компетенції Нацкомфінпослуг.
Разом з тим, якщо Ви вважаєте, що укладений Вами з Товариствами договори є нікчемними, Ви можете застосувати наслідки нікчемності правочину шляхом повернення отриманих за договором коштів Товариствам. Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 27 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон), основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення державного регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг. Відповідно до частини 3 статті 21 Закону органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та їх посадові особи здійснюють нагляд за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів фінансових послуг у межах своєї компетенції, визначеної законом. Водночас зі змісту Вашого звернення вбачається, що на Вашу думку Товариства надмірно нарахували неустойки/пені/відсотків/штрафних за Договорами, що свідчить про порушення пункту 5 статті 18 Закону. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 6 Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною першою статті 14 Кодексу встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Статтею 629 Кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з частиною першою статті 6 Закону визначено, що фінансові послуги надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Відповідно до частини першої статі 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити
процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу. Разом з тим, відповідно до статті 1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з пунктом першим статті 536 Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відповідно до статті 526 Кодексу, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 611 Кодексу встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Враховуючи статтю 624 Кодексу Кредитор має право за порушення зобов'язання встановлювати неустойку. Відповідно до вимог встановлених статтею 625 Кодексу боржник (тобто позичальник) не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник (позичальник), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з частиною першою статті 525 Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одночасно звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до статті 16 Закону України “Про звернення громадян” до звернення додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненнями раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду звернення. Враховуючи зазначене вище, з метою захисту порушених Ваших законних прав та інтересів, а також розгляду питань, зазначених у Вашому звернені, просимо Вас надати копії документів, які підтверджують викладену у зверненні інформацію та наявність взаємовідносин із Товариствами, зокрема, але не виключно: копії договорів позики та усі додатки до них; копії квитанцій, платіжних доручень та інших платіжних документів, що підтверджують усі суми грошових коштів, фактично сплачених за умовами договорів позики (у тому числі сум грошових за тілом кредиту, відсотками, неустойки, комісій та інших платежів). Після надання Вами копій відповідних документів, які можуть свідчити про
можливі порушення Товариствами законодавства в частині надання фінансових послуг, Нацкомфінпослуг зможе провести розгляд викладених у зверненні питань стосовно дотримання Товариствами порядку укладання електронних договорів, визначеного статтями 11 та 12 Закону № 675-VIII та надмірно сплаченої Вами неустойки/пені/відсотків/компенсації, а у випадку встановлення порушень вимог законодавства до фінансової установи буде застосовано захід впливу в межах чинного законодавства. Додатково повідомляємо, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Щодо поширення Товариствами персональних даних інформуємо, що згідно із пунктом 1 частини першої статті 23 Закону України “Про захист персональних даних”, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних (далі – Уповноважений) має повноваження отримувати пропозиції, скарги та інші звернення фізичних і юридичних осіб з питань захисту персональних даних та приймати рішення за результатами їх розгляду. У зв’язку із зазначеним, стосовно захисту персональних даних пропонуємо звернутись до Уповноваженого (вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008). Додатково повідомляємо, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З повагою Директор департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами І. Невінчаний
Пришел ответ сегодня по Динеро...
Писала два обращения..по разным шаблонам... на урядову и на сайте нацкомфин..
Вот,что отвечают....
Это бл** как???? не належить до компетенции Нацкомфин...?????
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг розглянула Ваші звернення (від ....2020 вх. № Н-..... та від .......2020 № Н-.....) щодо врегулювання відносин з ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАїНА” та ТОВ “ФК “ДІНЕРО” (далі – Товариства) та в межах наданих повноважень повідомляє. Зі змісту Вашого звернення вбачається, що Вами укладені з Товариствами договори за якими Ви отримали від Товариств кошти, але договори на Вашу думку укладені з порушенням Товариствами порядку укладання електронного договору, що свідчить про його нікчемність в силу приписів частини другої статті 1055 Цивільно кодексу України, згідно якої кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частини першого статті 216 Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Відповідно до частини другої статті 1055 Цивільно кодексу України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Враховуючи зазначене вище, визнання кредитних договорів нікчемними не належить до компетенції Нацкомфінпослуг.
Разом з тим, якщо Ви вважаєте, що укладений Вами з Товариствами договори є нікчемними, Ви можете застосувати наслідки нікчемності правочину шляхом повернення отриманих за договором коштів Товариствам. Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 27 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон), основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення державного регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг. Відповідно до частини 3 статті 21 Закону органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та їх посадові особи здійснюють нагляд за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів фінансових послуг у межах своєї компетенції, визначеної законом. Водночас зі змісту Вашого звернення вбачається, що на Вашу думку Товариства надмірно нарахували неустойки/пені/відсотків/штрафних за Договорами, що свідчить про порушення пункту 5 статті 18 Закону. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 6 Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною першою статті 14 Кодексу встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Статтею 629 Кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з частиною першою статті 6 Закону визначено, що фінансові послуги надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Відповідно до частини першої статі 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити
процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу. Разом з тим, відповідно до статті 1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з пунктом першим статті 536 Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відповідно до статті 526 Кодексу, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 611 Кодексу встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Враховуючи статтю 624 Кодексу Кредитор має право за порушення зобов'язання встановлювати неустойку. Відповідно до вимог встановлених статтею 625 Кодексу боржник (тобто позичальник) не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник (позичальник), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з частиною першою статті 525 Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одночасно звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до статті 16 Закону України “Про звернення громадян” до звернення додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненнями раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду звернення. Враховуючи зазначене вище, з метою захисту порушених Ваших законних прав та інтересів, а також розгляду питань, зазначених у Вашому звернені, просимо Вас надати копії документів, які підтверджують викладену у зверненні інформацію та наявність взаємовідносин із Товариствами, зокрема, але не виключно: копії договорів позики та усі додатки до них; копії квитанцій, платіжних доручень та інших платіжних документів, що підтверджують усі суми грошових коштів, фактично сплачених за умовами договорів позики (у тому числі сум грошових за тілом кредиту, відсотками, неустойки, комісій та інших платежів). Після надання Вами копій відповідних документів, які можуть свідчити про
можливі порушення Товариствами законодавства в частині надання фінансових послуг, Нацкомфінпослуг зможе провести розгляд викладених у зверненні питань стосовно дотримання Товариствами порядку укладання електронних договорів, визначеного статтями 11 та 12 Закону № 675-VIII та надмірно сплаченої Вами неустойки/пені/відсотків/компенсації, а у випадку встановлення порушень вимог законодавства до фінансової установи буде застосовано захід впливу в межах чинного законодавства. Додатково повідомляємо, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Щодо поширення Товариствами персональних даних інформуємо, що згідно із пунктом 1 частини першої статті 23 Закону України “Про захист персональних даних”, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних (далі – Уповноважений) має повноваження отримувати пропозиції, скарги та інші звернення фізичних і юридичних осіб з питань захисту персональних даних та приймати рішення за результатами їх розгляду. У зв’язку із зазначеним, стосовно захисту персональних даних пропонуємо звернутись до Уповноваженого (вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008). Додатково повідомляємо, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З повагою Директор департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами І. Невінчаний
..
)))