Виконавчий напис нотаріуса — популярний в зв’язку зі своєю простотою спосіб ініціювання виконавчого провадження з метою стягнення заборгованості. Він має свої особливості, але через те, що можна оминути процедуру судового провадження він вважається більш простим і оперативним, ніж стандартний процес через суд.
Розглянемо суть виконавчого напису нотаріуса, щоб розуміти процедуру її оскарження.
Що таке виконавчий напис нотаріуса?
За своєю суттю виконавчий напис нотаріуса (ВНН) є розпорядженням нотаріального органу для примусового стягнення заборгованості. Даний спосіб можна використовувати лише в тому випадку, якщо заборгованість безспірна і її суму не потрібно доводити.
Чим регулюється використання ВНН?
Застосування ВНН регулюється наступними нормативно-правовими актами:
— Закон України «Про нотаріат»;
— Постанова КМУ №1172 від 29.07.1999 року (в новій редакції від 22.02.2017 року), яка затверджує перелік документів, за якими заборгованість можна стягнути шляхом ВНН.
— Закон України «Про іпотеку», який побічно регулює цей процес.
У даній статті ми розглянемо ВНН в розрізі стягнення за кредитними договорами та договорами іпотеки, оскільки це найбільш поширені способи його використання.
Формальні ознаки ВНН
Як і будь-який документ, ВНН повинен мати ряд реквізитів, що підтверджують його дійсність.
До обов’язкових реквізитів відносять:
— ПІБ нотаріуса, його посада та дата здійснення ВНН;
— ПІБ (найменування) та адресу стягувача;
— ПІБ (найменування) та адресу боржника, а також така ідентифікуча інформація по боржнику, як дата народження, код ЄДРПОУ, місце роботи і банківський рахунок;
— термін, за який проводиться стягнення заборгованості;
— сума стягнення (із зазначенням штрафних санкцій) або найменування (ідентифікація) предметів, які підлягають стягненню;
— розмір сплаченого стягувачем державного мита (або розмір держ.мита, яке буде стягнена з боржника);
— термін, протягом якого ВНН повинен бути пред’явлений до виконання;
— дата вступу ВНН в силу;
— підпис і печатка нотаріуса.
Відзначимо, що відсутність будь-якого з цих реквізитів можна в подальшому використовувати як підставу для скасування ВНН.
Термін стягнення заборгованості по ВНН
Для такого стягнення застосовується загальний строк позовної давності в 3 роки (тобто з дати виникнення права вимоги минуло не більше трьох років) для взаємин між фізичними особами, і 1 рік для відносин між підприємствами, установами та організаціями, якщо із взаємин стягнення спеціальним законом не передбачено інше.
Розуміючи суть виконавчого напису, ми можемо перейти до процедури його оскарження.
Почнемо з процедурних моментів.
Куди подавати позов?
Позови щодо оскарження ВНН подаються через цивільне або господарське судочинство (в залежності від боржника). Регіон суду (підсудність) вибирається в залежності від місця виконання ВНН.
До кого подається позов?
Дуже важливо, що відповідачем у справі про оскарження ВНН буде не нотаріус, а стягувач. Нотаріус залучається як третя особа на стороні відповідача.
В який термін потрібно оскаржити ВНН?
Тут також діє загальна позовна давність. Але з практики розуміємо, що діяти тут варто якомога швидше, поки виконавче провадження не запрацювало на повну силу.
Як формулюються позовні вимоги?
Позовні вимоги в резолютивній частині повинні бути сформульовані як «визнати ВНН таким, що не підлягає виконанню».
Як будувати стратегію щодо оскарження ВНН?
Стратегію щодо оскарження ВНН можна побудувати на таких підставах:
Оскарження ВНН за формальними ознаками — найпростіше оспорювання: перевіряємо реквізити на відповідність законодавчим вимогам та описуємо це в позові.
Оскарження ВНН по невідповідному порядку повідомлення боржника — базується на невідповідному повідомленні боржника про вимоги кредитора. Таке повідомлення повинно бути проведено відповідно до процедури, передбаченої кредитним / іпотечним договором. Відзначимо, що, якщо боржник не був знайденим за місцем свого проживання, це не буде підставою для оскарження ВНН, так як у кредитора немає зобов’язання його розшукувати.
Оскарження ВНН по суті взаємин, в яких з’явилася заборгованість — найскладніша частина. Найчастіше підставою для скасування ВНН буде поверхневий підхід нотаріуса до наданих йому документів, недостатня перевірка безспірності вимог, а також неуважність до сум заборгованості.
Нотаріус зобов’язаний перевірити:
— чи входить заявлена заборгованість до переліку КМУ;
— чи повний комплект документів подано;
— чи підтверджують оформлені документи безспірність заборгованості;
— чи відсутній спір про право;
— чи не пройшли строки для винесення ВНН.
Сформована судова практика дозволяє визначити основні моменти, які слід врахувати при формуванні стратегії при оскарженні ВНН.
Нижче розглянемо їх.
— Наявність (або відсутність) заборгованості, а також її розмір, має бути підтверджено первинними документами (в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»). Такими документами будуть договір, оформлений у встановленій формі, платіжні доручення, ордера, які формуються в залежності від специфіки взаємовідносин. Неподання кредитором всього комплекту документів буде підставою для скасування ВНН (Постанова Касаційного суду в складі Верховного суду від 21.02.2018 року у справі №910 / 5226/17).
— ВНН формується виключно на поданих стягувачем документів, які вказані в переліку КМУ та підтверджують безспірність заборгованості. У кредитних договорах це буде оригінал договору і виписка банківського рахунку боржника. При цьому, нотаріус в ВНН повинен вказати дані так, щоб вони дозволили ідентифікувати і боржника, і кредитний договір, на підставі якого виникла заборгованість (Постанова Касаційного суду в складі Верховного суду від 15.03.2018 у справі №916 / 1191/17).
— ВНН буде підставою для стягнення іпотечної заборгованості, навіть якщо договором іпотеки це прямо не передбачено. В даному випадку працює загальна норма — ст.33 Закону України «Про іпотеку». Такий договір підпадає під перелік КМУ і не потребує дублювання по тексту самого договору (Постанова Касаційного суду в складі Верховного суду від 23.01.2018 у справі №926 / 1065/17).
— нотаріус не встановлює права і обов’язки сторін у правовідносинах, а лише перевіряє безспірність вимог і відповідність документів. Він не вникає в суть, не перевіряє розрахунки. Його завдання — формальна перевірка документів і їх повнота. Формальні підстави дають нотаріусу право винести ВНН, поки судом не буде встановлено інше. Наявність спору про право може бути преюдицією до справи про скасування ВНН, але про такий спір потрібно заявити (Постанова Касаційного суду в складі Верховного суду від 21.03.2018 у справі №910 / 5413/17).
Висновок:
У справах про скасування ВНН по стягненню кредитної / іпотечної заборгованості слід перевірити формальні ознаки виконавчого напису нотаріуса та відповідність поданих для підтвердження заборгованості документів, правильність повідомлення боржника про стягнення, а потім перейти до суті спірних взаємовідносин.
У будь-якому випадку, при подачі позову обовʼязково попросіть суд призупинити виконавче провадження, поки ваш спір не буде вирішений по суті.
источник
Розглянемо суть виконавчого напису нотаріуса, щоб розуміти процедуру її оскарження.
Що таке виконавчий напис нотаріуса?
За своєю суттю виконавчий напис нотаріуса (ВНН) є розпорядженням нотаріального органу для примусового стягнення заборгованості. Даний спосіб можна використовувати лише в тому випадку, якщо заборгованість безспірна і її суму не потрібно доводити.
Чим регулюється використання ВНН?
Застосування ВНН регулюється наступними нормативно-правовими актами:
— Закон України «Про нотаріат»;
— Постанова КМУ №1172 від 29.07.1999 року (в новій редакції від 22.02.2017 року), яка затверджує перелік документів, за якими заборгованість можна стягнути шляхом ВНН.
— Закон України «Про іпотеку», який побічно регулює цей процес.
У даній статті ми розглянемо ВНН в розрізі стягнення за кредитними договорами та договорами іпотеки, оскільки це найбільш поширені способи його використання.
Формальні ознаки ВНН
Як і будь-який документ, ВНН повинен мати ряд реквізитів, що підтверджують його дійсність.
До обов’язкових реквізитів відносять:
— ПІБ нотаріуса, його посада та дата здійснення ВНН;
— ПІБ (найменування) та адресу стягувача;
— ПІБ (найменування) та адресу боржника, а також така ідентифікуча інформація по боржнику, як дата народження, код ЄДРПОУ, місце роботи і банківський рахунок;
— термін, за який проводиться стягнення заборгованості;
— сума стягнення (із зазначенням штрафних санкцій) або найменування (ідентифікація) предметів, які підлягають стягненню;
— розмір сплаченого стягувачем державного мита (або розмір держ.мита, яке буде стягнена з боржника);
— термін, протягом якого ВНН повинен бути пред’явлений до виконання;
— дата вступу ВНН в силу;
— підпис і печатка нотаріуса.
Відзначимо, що відсутність будь-якого з цих реквізитів можна в подальшому використовувати як підставу для скасування ВНН.
Термін стягнення заборгованості по ВНН
Для такого стягнення застосовується загальний строк позовної давності в 3 роки (тобто з дати виникнення права вимоги минуло не більше трьох років) для взаємин між фізичними особами, і 1 рік для відносин між підприємствами, установами та організаціями, якщо із взаємин стягнення спеціальним законом не передбачено інше.
Розуміючи суть виконавчого напису, ми можемо перейти до процедури його оскарження.
Почнемо з процедурних моментів.
Куди подавати позов?
Позови щодо оскарження ВНН подаються через цивільне або господарське судочинство (в залежності від боржника). Регіон суду (підсудність) вибирається в залежності від місця виконання ВНН.
До кого подається позов?
Дуже важливо, що відповідачем у справі про оскарження ВНН буде не нотаріус, а стягувач. Нотаріус залучається як третя особа на стороні відповідача.
В який термін потрібно оскаржити ВНН?
Тут також діє загальна позовна давність. Але з практики розуміємо, що діяти тут варто якомога швидше, поки виконавче провадження не запрацювало на повну силу.
Як формулюються позовні вимоги?
Позовні вимоги в резолютивній частині повинні бути сформульовані як «визнати ВНН таким, що не підлягає виконанню».
Як будувати стратегію щодо оскарження ВНН?
Стратегію щодо оскарження ВНН можна побудувати на таких підставах:
Оскарження ВНН за формальними ознаками — найпростіше оспорювання: перевіряємо реквізити на відповідність законодавчим вимогам та описуємо це в позові.
Оскарження ВНН по невідповідному порядку повідомлення боржника — базується на невідповідному повідомленні боржника про вимоги кредитора. Таке повідомлення повинно бути проведено відповідно до процедури, передбаченої кредитним / іпотечним договором. Відзначимо, що, якщо боржник не був знайденим за місцем свого проживання, це не буде підставою для оскарження ВНН, так як у кредитора немає зобов’язання його розшукувати.
Оскарження ВНН по суті взаємин, в яких з’явилася заборгованість — найскладніша частина. Найчастіше підставою для скасування ВНН буде поверхневий підхід нотаріуса до наданих йому документів, недостатня перевірка безспірності вимог, а також неуважність до сум заборгованості.
Нотаріус зобов’язаний перевірити:
— чи входить заявлена заборгованість до переліку КМУ;
— чи повний комплект документів подано;
— чи підтверджують оформлені документи безспірність заборгованості;
— чи відсутній спір про право;
— чи не пройшли строки для винесення ВНН.
Сформована судова практика дозволяє визначити основні моменти, які слід врахувати при формуванні стратегії при оскарженні ВНН.
Нижче розглянемо їх.
— Наявність (або відсутність) заборгованості, а також її розмір, має бути підтверджено первинними документами (в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»). Такими документами будуть договір, оформлений у встановленій формі, платіжні доручення, ордера, які формуються в залежності від специфіки взаємовідносин. Неподання кредитором всього комплекту документів буде підставою для скасування ВНН (Постанова Касаційного суду в складі Верховного суду від 21.02.2018 року у справі №910 / 5226/17).
— ВНН формується виключно на поданих стягувачем документів, які вказані в переліку КМУ та підтверджують безспірність заборгованості. У кредитних договорах це буде оригінал договору і виписка банківського рахунку боржника. При цьому, нотаріус в ВНН повинен вказати дані так, щоб вони дозволили ідентифікувати і боржника, і кредитний договір, на підставі якого виникла заборгованість (Постанова Касаційного суду в складі Верховного суду від 15.03.2018 у справі №916 / 1191/17).
— ВНН буде підставою для стягнення іпотечної заборгованості, навіть якщо договором іпотеки це прямо не передбачено. В даному випадку працює загальна норма — ст.33 Закону України «Про іпотеку». Такий договір підпадає під перелік КМУ і не потребує дублювання по тексту самого договору (Постанова Касаційного суду в складі Верховного суду від 23.01.2018 у справі №926 / 1065/17).
— нотаріус не встановлює права і обов’язки сторін у правовідносинах, а лише перевіряє безспірність вимог і відповідність документів. Він не вникає в суть, не перевіряє розрахунки. Його завдання — формальна перевірка документів і їх повнота. Формальні підстави дають нотаріусу право винести ВНН, поки судом не буде встановлено інше. Наявність спору про право може бути преюдицією до справи про скасування ВНН, але про такий спір потрібно заявити (Постанова Касаційного суду в складі Верховного суду від 21.03.2018 у справі №910 / 5413/17).
Висновок:
У справах про скасування ВНН по стягненню кредитної / іпотечної заборгованості слід перевірити формальні ознаки виконавчого напису нотаріуса та відповідність поданих для підтвердження заборгованості документів, правильність повідомлення боржника про стягнення, а потім перейти до суті спірних взаємовідносин.
У будь-якому випадку, при подачі позову обовʼязково попросіть суд призупинити виконавче провадження, поки ваш спір не буде вирішений по суті.
источник
