Чому квитанції «LiqPay» та листи від платіжних систем більше не проходять у суді без виписки по рахунку
Святошинський районний суд міста Києва відмовив ТОВ "Споживчий центр" в задоволенні позову
Ціна позову - 31 тис. грн
Святошинський районний суд міста Києва відмовив ТОВ "Споживчий центр" в задоволенні позовуЦіна позову - 31 тис. грн
Тривалий час судова практика по «ШвидкоГрошам» була різко негативною. Суди беззаперечно вважали належними доказами надання кредиту квитанції «LiqPay» та інших фінансових систем, хоча останні не містили ані повного номеру картки ані імені її володільця.
Судді не вникаючи навіть у суть кредитного договору, відповідно до п. 4.3. якого «Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця…, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця» і не беручи до уваги відсутність виписок з рахунку «СЦ» задовольняли такі позови.
Але, «недолго музыка играла, недолго фраер танцевал» і дякуючи притомним суддям нам таки потихеньку вдається переламати таку хибну практику, яка не ґрунтується ані на законі ані на здоровому глузді.
Судді не вникаючи навіть у суть кредитного договору, відповідно до п. 4.3. якого «Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця…, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця» і не беручи до уваги відсутність виписок з рахунку «СЦ» задовольняли такі позови.
Але, «недолго музыка играла, недолго фраер танцевал» і дякуючи притомним суддям нам таки потихеньку вдається переламати таку хибну практику, яка не ґрунтується ані на законі ані на здоровому глузді.
З рішення суду:
«Так, на підтвердження факту перерахування факту перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача представником позивача було надано копію листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 11.02.2025 року вих. 44-1102.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) – первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.
При цьому, особові рахунки та виписки з них обов`язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75)»
Далі:
«У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, також зазначено: «Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу».
При цьому варто зауважити, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме – первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
А також:
«Суд приходить до висновку про те, що Довідка-розрахунок заборгованості про стан заборгованості за кредитним договором № 20.06.2024-100001546 від 20.06.2024 року, який надано позивачем ТОВ «Споживчий центр» не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Разом з тим, вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами, вони не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Споживчий центр» коштів в сумі 10000 грн 00 коп. на картковий рахунок, який належить саме ХХХХХХХХХХ.
Отже, позивачем ТОВ «Споживчий центр» не надано належних доказів та не доведено факту перерахування кредитних коштів відповідачу на виконання умов кредитного договору № 20.06.2024-100001546 від 20.06.2024 та фактичного користування відповідачем кредитними коштами, а відтак підстави для стягнення на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні»
Справа №570/2294/25. Рішення від 18.02.2026.
Вітаємо нашу клієнтку
«Так, на підтвердження факту перерахування факту перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача представником позивача було надано копію листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 11.02.2025 року вих. 44-1102.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) – первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.
При цьому, особові рахунки та виписки з них обов`язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75)»
Далі:
«У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, також зазначено: «Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу».
При цьому варто зауважити, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме – первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
А також:
«Суд приходить до висновку про те, що Довідка-розрахунок заборгованості про стан заборгованості за кредитним договором № 20.06.2024-100001546 від 20.06.2024 року, який надано позивачем ТОВ «Споживчий центр» не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Разом з тим, вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами, вони не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Споживчий центр» коштів в сумі 10000 грн 00 коп. на картковий рахунок, який належить саме ХХХХХХХХХХ.
Отже, позивачем ТОВ «Споживчий центр» не надано належних доказів та не доведено факту перерахування кредитних коштів відповідачу на виконання умов кредитного договору № 20.06.2024-100001546 від 20.06.2024 та фактичного користування відповідачем кредитними коштами, а відтак підстави для стягнення на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні»
Справа №570/2294/25. Рішення від 18.02.2026.
Вітаємо нашу клієнтку
