Всім привіт! Дуже рада, що натрапила на форум. Завдяки вам я не стала влазити в МФО знов, але маю кредити у банках і це мене дуже гнітить. Почитала багато тем, розумію, що є люди, у яких ситуація гірша набагато. І вони вигрібають! Я просто захоплююсь кожним!
Почну спочатку, щоб був зрозумілий контекст і поточна ситуація.
Ітак, мені 30 років. Я абсолютно фінансово безграмотна і не вмію собі відмовляти (але доведеться вчитись!). Моя сім'я середнього достатку, але мама, та ще й бабусі з дідусями мене завжди всім забезпечували. Мама дуже економила, працювала за кордоном і зібрала на квартиру. Вона завжди собі відмовляє, щоб щось дати мені. А я вже не дитина, і мені дуже соромно, що я не навчилась досі себе забезпечувати, та не можу сама нічим рідним допомогти. Коли я ще вчилась в школі бабуся з дідусем мені відкладали гроші на депозит, там була непогана сума, не пам'ятаю точно, може, тисяч 80. Але я вийшла заміж, поставила на паузу навчання, а працювати одразу не почала, і так потроху з тих грошей тягнула, чоловік не був забезпеченим, і я собі нічого не могла б дозволити, якби не ті гроші. Спочатку брала малі суми, чим далі - тим більше. Потім ми затіяли ремонт, я проходила курси, все з тих грошей. От так вони і розішлись. Варто зазначити, що весь час мені давали рідні нормальні суми на свята, але я все просрала, нічого вагомого не купила взагалі. Просто не могла собі відмовляти. Потім з чоловіком розійшлась (на той час я вже працювала). Переїхала в столицю, і там все стало ще гірше.
Треба було платити за оренду, я жила за містом. Грошей не багато заробляла (почала з 8, далі було 10-12-18, і тільки до війни дохід став непоганим - 21, це ставка, були ще бонуси, десь на пів року могло бути 10-15 тис, але і це не рятувало). Я маю комплекс відмінниці, і постійно боялась, що мене звільнять, було дуже важко на роботі, тому я себе вічно виправдовувала типу "ну ти стомилась, заслужила". Так гроші йшли на масажі, одяг, косметику, їжу не вдома, таксі, навіть на клінинг (бо я просто іноді не могла себе змусити прибирати)! Все те, що я хотіла б собі дозволяти, але по факту не могла. Крім того, сказувалось ще оточення, всі жили на тому рівні, умовно в барі витрачали за вечір 1000 гривень, мені це було дорого, але я не могла "відставати". Є таке відчуття, що я постійно красивими речима і забаганкам, типу таксі і кафе, закривала психологічні проблеми. Про них важливо сказати.
В мене діагностована депресія, і тривожний розлад. Велика доля йшла і йде на лікування (свого часу багато була в психотерації, мені це було дуже накладно, але виходу не бачила, ліки, лікарів). Спочатку була тільки кредитка Моно, вони самі підвищували ліміт, я часто гасила в 0. Але в якийсь момент не могла більше, і жила фактично в мінус, але прострочок ніколи не було. Потім набрала ще в моно розстрочок. Потім в якийсь момент в мене почала дуже боліти спина, і взагалі посипалось по здоров'ю, одні тільки зуби коштували 10К, при зарплатні в 10К - не реально. І от тоді кредитка рятувала. В якийсь момент знову допомогла мама (вона досі не знає про кредити) і мені вирішила переписати один свій рахунок в банку, там було біля 120К. Я зраділа, на той момент Моно було десь 40К і я вже панікувала. Думаю: от, погашу все в 0, і більше ні-ні. Але я отримала ці гроші якраз, коли дуже захворіла. Було так погано, що я витрачала на таксі до лікаря 400-500 гривень (з-за міста до Києва). І на всі лікування пішло десь 40К, думаю. Але все одно я би могла тоді все погасити і забути. Ще й лишилось би, мабуть. Але ні, я тупо все витратила.
Потім перед НР я зрозуміла, що з грошима капець, не було можливості купити подарунки і дотягнути місяць, так з'явилась перша МФО. А далі, як у всіх. Була я у них в рабстві десь рік, навіть більше. Коли почалась війна, у мене було, мабуть 7 МФО, я навіть не пам'ятала які, та і не про це в підвалі думала. Роботи лишилась. Далі, коли оговталась, виїхала закордон, стала розгрібати. І якимсь чудом я все виплатила (лишилось тільки біля 2100 сума Мілоан, вони мені зробили реструктуризацію, плачу). Чудо - це знов допомога мами трохи, тата, а також знайшла підроботку і мені допомогла одна дівчина, заплативши наперед. І от здавалося, виплатила, видихни і більше ні-ні. Але ніт, я вже звикла собі щось дозволяти (не можу сказати, що глобальне, але все ж). Знов закривання дір психічних.
Багато все ще йде на лікування. Я просто не рахувала гроші. А якщо порахувати, то з зарплати в 20-21К в мене йшло 5-6К на квартиру, 10К на лікування щомісяця (психотерапія + ліки) і лишалось ще 4-5 К. Треба було рахувати, але мені хотілось щось собі дозволити. Це було роковою помилкою. Золото все продала давно.
Добре, що я не фанат. Є тільки сережки, які дуже дорогі мені, їх не можу віддати. Варто сказати, що зараз я живу з хлопцем, він заробляє дуже добре, але я плачу сама за себе. Хоча він зараз входить в положення (що я стабільно не працювала і оплачує більше, ніж я). 6 місяців у мене був дохід від підроботки, який мені допомагав все закривати.
А власне що? Я знов взяла кілька МФО, але вже все погасила, і заріклась: НІ! В чому власне зараз проблема і що маю? Моно біля 48К + розсрочки (теж більшість виплатила, там десь 1К щомісяця ще місяці 4), Ізі 30К, А-банк 10К. Але грошей в мене взагалі немає. Робота приносить мало зараз, але і працюю я на пів ставки. Живу не в Україні, намагалась знайти роботу хорошу за фахом, нічого не вийшло. Тому працюю на стару компанію, якщо з наступного місяця мене візьмуть на повну ставку, то я буду хоч якось врятована. Інакше думаю вже йти ще на склад працювати. Проблема в тому, що я живу з хлопцем, якщо жила б одна, то якось би змусила себе сидіти на каші і дуже економити. Але з хлопцем не знаю, як бути, як пояснити йому, що в мене немає грошей взагалі. Я йому теж трохи вже винна і буду повертати з наступного місяця. Він дуже негативно ставиться до кредитів, якщо дізнається - буде в шоці. Я вже по-троху себе можу обуздати (через психічні проблеми в мене проблема з волоссям, треба до тріхолога, але я не йду, хотіла взяти знов МФО на це, але ні, піду, як будуть гроші; далі треба до стоматолога, але теж ні; відмовилась від всіх кафе/одягу і тд.; ніяких манікюрів і тд). З терапевткою теж не говорю, що теж скоротить витрати. По факту ЗП зараз вистачає тільки на оренду + ліки, ну і якщо їсти тільки каші, супи самій робити. Моя проблема в тому, що я вирішую взяти себе в руки, а потім зриваюсь, типу життя одне. І щось для себе роблю, що ненадовго дає відчуття задоволення. Потім коли психічно погано, я йду до терапевта, знов щось купую, знов витрачаю. І так по колу. І я не можу з цієї ігли нормально злізти.
Буду рада спілкуванню і будь-яким порадам, як мені краще виплутатись! Всім успіху в подоланні цієї напасті!
Почну спочатку, щоб був зрозумілий контекст і поточна ситуація.
Ітак, мені 30 років. Я абсолютно фінансово безграмотна і не вмію собі відмовляти (але доведеться вчитись!). Моя сім'я середнього достатку, але мама, та ще й бабусі з дідусями мене завжди всім забезпечували. Мама дуже економила, працювала за кордоном і зібрала на квартиру. Вона завжди собі відмовляє, щоб щось дати мені. А я вже не дитина, і мені дуже соромно, що я не навчилась досі себе забезпечувати, та не можу сама нічим рідним допомогти. Коли я ще вчилась в школі бабуся з дідусем мені відкладали гроші на депозит, там була непогана сума, не пам'ятаю точно, може, тисяч 80. Але я вийшла заміж, поставила на паузу навчання, а працювати одразу не почала, і так потроху з тих грошей тягнула, чоловік не був забезпеченим, і я собі нічого не могла б дозволити, якби не ті гроші. Спочатку брала малі суми, чим далі - тим більше. Потім ми затіяли ремонт, я проходила курси, все з тих грошей. От так вони і розішлись. Варто зазначити, що весь час мені давали рідні нормальні суми на свята, але я все просрала, нічого вагомого не купила взагалі. Просто не могла собі відмовляти. Потім з чоловіком розійшлась (на той час я вже працювала). Переїхала в столицю, і там все стало ще гірше.
Треба було платити за оренду, я жила за містом. Грошей не багато заробляла (почала з 8, далі було 10-12-18, і тільки до війни дохід став непоганим - 21, це ставка, були ще бонуси, десь на пів року могло бути 10-15 тис, але і це не рятувало). Я маю комплекс відмінниці, і постійно боялась, що мене звільнять, було дуже важко на роботі, тому я себе вічно виправдовувала типу "ну ти стомилась, заслужила". Так гроші йшли на масажі, одяг, косметику, їжу не вдома, таксі, навіть на клінинг (бо я просто іноді не могла себе змусити прибирати)! Все те, що я хотіла б собі дозволяти, але по факту не могла. Крім того, сказувалось ще оточення, всі жили на тому рівні, умовно в барі витрачали за вечір 1000 гривень, мені це було дорого, але я не могла "відставати". Є таке відчуття, що я постійно красивими речима і забаганкам, типу таксі і кафе, закривала психологічні проблеми. Про них важливо сказати.
В мене діагностована депресія, і тривожний розлад. Велика доля йшла і йде на лікування (свого часу багато була в психотерації, мені це було дуже накладно, але виходу не бачила, ліки, лікарів). Спочатку була тільки кредитка Моно, вони самі підвищували ліміт, я часто гасила в 0. Але в якийсь момент не могла більше, і жила фактично в мінус, але прострочок ніколи не було. Потім набрала ще в моно розстрочок. Потім в якийсь момент в мене почала дуже боліти спина, і взагалі посипалось по здоров'ю, одні тільки зуби коштували 10К, при зарплатні в 10К - не реально. І от тоді кредитка рятувала. В якийсь момент знову допомогла мама (вона досі не знає про кредити) і мені вирішила переписати один свій рахунок в банку, там було біля 120К. Я зраділа, на той момент Моно було десь 40К і я вже панікувала. Думаю: от, погашу все в 0, і більше ні-ні. Але я отримала ці гроші якраз, коли дуже захворіла. Було так погано, що я витрачала на таксі до лікаря 400-500 гривень (з-за міста до Києва). І на всі лікування пішло десь 40К, думаю. Але все одно я би могла тоді все погасити і забути. Ще й лишилось би, мабуть. Але ні, я тупо все витратила.
Потім перед НР я зрозуміла, що з грошима капець, не було можливості купити подарунки і дотягнути місяць, так з'явилась перша МФО. А далі, як у всіх. Була я у них в рабстві десь рік, навіть більше. Коли почалась війна, у мене було, мабуть 7 МФО, я навіть не пам'ятала які, та і не про це в підвалі думала. Роботи лишилась. Далі, коли оговталась, виїхала закордон, стала розгрібати. І якимсь чудом я все виплатила (лишилось тільки біля 2100 сума Мілоан, вони мені зробили реструктуризацію, плачу). Чудо - це знов допомога мами трохи, тата, а також знайшла підроботку і мені допомогла одна дівчина, заплативши наперед. І от здавалося, виплатила, видихни і більше ні-ні. Але ніт, я вже звикла собі щось дозволяти (не можу сказати, що глобальне, але все ж). Знов закривання дір психічних.
Багато все ще йде на лікування. Я просто не рахувала гроші. А якщо порахувати, то з зарплати в 20-21К в мене йшло 5-6К на квартиру, 10К на лікування щомісяця (психотерапія + ліки) і лишалось ще 4-5 К. Треба було рахувати, але мені хотілось щось собі дозволити. Це було роковою помилкою. Золото все продала давно.
Добре, що я не фанат. Є тільки сережки, які дуже дорогі мені, їх не можу віддати. Варто сказати, що зараз я живу з хлопцем, він заробляє дуже добре, але я плачу сама за себе. Хоча він зараз входить в положення (що я стабільно не працювала і оплачує більше, ніж я). 6 місяців у мене був дохід від підроботки, який мені допомагав все закривати.
А власне що? Я знов взяла кілька МФО, але вже все погасила, і заріклась: НІ! В чому власне зараз проблема і що маю? Моно біля 48К + розсрочки (теж більшість виплатила, там десь 1К щомісяця ще місяці 4), Ізі 30К, А-банк 10К. Але грошей в мене взагалі немає. Робота приносить мало зараз, але і працюю я на пів ставки. Живу не в Україні, намагалась знайти роботу хорошу за фахом, нічого не вийшло. Тому працюю на стару компанію, якщо з наступного місяця мене візьмуть на повну ставку, то я буду хоч якось врятована. Інакше думаю вже йти ще на склад працювати. Проблема в тому, що я живу з хлопцем, якщо жила б одна, то якось би змусила себе сидіти на каші і дуже економити. Але з хлопцем не знаю, як бути, як пояснити йому, що в мене немає грошей взагалі. Я йому теж трохи вже винна і буду повертати з наступного місяця. Він дуже негативно ставиться до кредитів, якщо дізнається - буде в шоці. Я вже по-троху себе можу обуздати (через психічні проблеми в мене проблема з волоссям, треба до тріхолога, але я не йду, хотіла взяти знов МФО на це, але ні, піду, як будуть гроші; далі треба до стоматолога, але теж ні; відмовилась від всіх кафе/одягу і тд.; ніяких манікюрів і тд). З терапевткою теж не говорю, що теж скоротить витрати. По факту ЗП зараз вистачає тільки на оренду + ліки, ну і якщо їсти тільки каші, супи самій робити. Моя проблема в тому, що я вирішую взяти себе в руки, а потім зриваюсь, типу життя одне. І щось для себе роблю, що ненадовго дає відчуття задоволення. Потім коли психічно погано, я йду до терапевта, знов щось купую, знов витрачаю. І так по колу. І я не можу з цієї ігли нормально злізти.
Буду рада спілкуванню і будь-яким порадам, як мені краще виплутатись! Всім успіху в подоланні цієї напасті!
. 120к при курсе в 27 это больше 4к долл. очень у немногих молодых людей есть такой капитал на старте взрослой жизни. если бы сами заработали такие деньги, то и ценили бы больше. а так получили закономерный результат своих действий
боротьбу розпочато ... з шоколадки 
[/POSTS]
нікого не агітую якщо що, просто ділюсь своїм досвідом. А хороший психолог зацікавлений не затягувати вирішення вашої проблеми. Зазвичай достатньо кілька місяців роботи. Якщо ж психолог затягує, то явно то не хороший психолог, а просто витягувач з вас грошей. Довго пропрацьовуються тільки якісь психологічні травми
