Отже, у січні 2024 року моя клієнтка взяла онлайн-кредит у МФО «Манівео» на суму 25 200 грн.
Борг перепродали тричі, класичний ланцюжок від таліону до онлайн фінанс — і зрештою ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» подало до суду, вимагаючи вже 103 194 грн: 25 200 грн тіла та 77 994 грн відсотків.
Не втрачаючи надію на здоровий глузд суду, я звісно зауважив у відзиві, що перший договір факторингу між Манівео та Таліон Плюс був укладений 28 листопада 2018 року. Але кредитний договір з моєю клієнткою — лише від січня 2024 року, майже через 5 років після того, як Манівео нібито «передало» права на нього.
До того ж позивач не довів належними доказами, що за цим договором було здійснено фінансування.
Це юридичний абсурд: передати право вимоги за договором, якого ще не існує, — неможливо. Закон дозволяє відступлення майбутніх вимог лише за умови їхньої чіткої визначеності, якої тут не було.
Суд застосував позицію Верховного Суду: «ніхто не може передати більше прав, ніж має сам». Оскільки перша передача виявилась недійсною, всі наступні ланки ланцюжка — теж.
До позивача право вимоги законно не перейшло, а отже — він не мав права звертатись до суду.
Ця справа демонструє, що дієві аргументи проти їхньої типової схеми перепродажу боргів через ланцюжок факторингових договорів та адекватний суддя, дорівнює законному та справедливому рішенню.
Дякую клієнтці за довіру та вітаю з повною перемогою))))
Борг перепродали тричі, класичний ланцюжок від таліону до онлайн фінанс — і зрештою ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» подало до суду, вимагаючи вже 103 194 грн: 25 200 грн тіла та 77 994 грн відсотків.
Не втрачаючи надію на здоровий глузд суду, я звісно зауважив у відзиві, що перший договір факторингу між Манівео та Таліон Плюс був укладений 28 листопада 2018 року. Але кредитний договір з моєю клієнткою — лише від січня 2024 року, майже через 5 років після того, як Манівео нібито «передало» права на нього.
До того ж позивач не довів належними доказами, що за цим договором було здійснено фінансування.
Це юридичний абсурд: передати право вимоги за договором, якого ще не існує, — неможливо. Закон дозволяє відступлення майбутніх вимог лише за умови їхньої чіткої визначеності, якої тут не було.
Суд застосував позицію Верховного Суду: «ніхто не може передати більше прав, ніж має сам». Оскільки перша передача виявилась недійсною, всі наступні ланки ланцюжка — теж.
До позивача право вимоги законно не перейшло, а отже — він не мав права звертатись до суду.
Ця справа демонструє, що дієві аргументи проти їхньої типової схеми перепродажу боргів через ланцюжок факторингових договорів та адекватний суддя, дорівнює законному та справедливому рішенню.
Дякую клієнтці за довіру та вітаю з повною перемогою))))
Останнє редагування:
