Как не платить судебный сбор по искам при аресте зарплатного счета

  • Автор теми Автор теми slack
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 3
  • Перегляди Перегляди 808

slack

✩ Premium ✩
Реєстрація
10 Бер 2019
Дописи
5463
Реакції
8705
Бали
6515
slack не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Не гарантирую, что 100% получится, но может быть шансом для тех, кому тяжело найти деньги на оплату сбора. Есть успешный пример в админ деле

Справа № 280/2612/20

Суть в следующем: если у вас арестована зарплатная карта, то вы можете просить суд освободить вас от оплаты судебного сбора. Ключевой момент, это предоставить доказательства, что счет арестован и он зарплатный.

Також, позивачем у позовній заяві міститься вимога щодо звільнення від сплати судового збору, як особу, яка не має можливості його сплатити у зв`язку із блокуванням карткового рахунку по якому позивач отримує грошове забезпечення (заробітну плату).

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч.1ст. 132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2ст. 132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1ст.133 КАС України).

Як передбачено п.3 ч.1 ст.8 Закону України«Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.

Відтак, ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлений виключний перелік умов, за яких позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справіКреуз проти Польщі(Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статтей 132-133 КАС України, Закону УкраїниПро судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст.133 КАС України, ст.8 Закону України«Про судовий збір»повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За відсутності першорядної підстави для звільнення від сплати судового збору, другорядні підстави (такі як предмет позову) не можуть братися до уваги.

Устатті 129 Конституції України, ч.1 ст. 8 КАС України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд зазначає, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України Про судовий збір, з власної ініціативи.

Без надання позивачем документальних доказів його майнового стану, суд не має можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити його від сплати судового збору.

Позивач в клопотанні посилається на накладення арешту на банківський рахунок, на який зараховується заробітна плата, який є єдиним джерелом доходу позивача. В якості доказу додає довідку Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 13.04.2020 №192.

Уважно розглянув зазначені документи, судом встановлено наступне.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 23.03.2020 по ВП №61615025 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. Також у постанові зазначені банківські установи, у т.ч. АТ «Ощадбанк».

Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 13.04.2020 №192 вбачається, що позивач отримує грошове забезпечення (заробітну плату) на банківський картковий рахунок в АТ «Ощадбанк».

Суд зазначає, що ставка судового збору за подання даного позову складає 1681,60 грн. (ст.4 Закону України «Про судовий збір» за дві немайнові вимоги).

Отже, сплата судового збору буде становити значний тягар для позивача, оскільки арешт накладений саме на картку для виплати грошового забезпечення (заробітної плати) позивача.

Таким чином, суддя вважає можливим клопотання позивача задовольнити та звільнити від судового збору по даній адміністративній справі.

Керуючись статтями 8, 132 - 133, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 (адреса листування: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 (адреса листування: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) від сплати судового збору по справі №280/2612/20.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя Р.В. Сацький
 
slack, спасибо Вам большое! Это подходит и для гражданского и для админ судов?
 
Не гарантирую, что 100% получится, но может быть шансом для тех, кому тяжело найти деньги на оплату сбора. Есть успешный пример в админ деле

Справа № 280/2612/20

Суть в следующем: если у вас арестована зарплатная карта, то вы можете просить суд освободить вас от оплаты судебного сбора. Ключевой момент, это предоставить доказательства, что счет арестован и он зарплатный.
1587718440400.webp
 
Назад
Угорі